|
Інструменти регулірованія
Государство управляет єкономіческой жізнью страни с помощью двух мощних інструментов: налогово-бюджетной (фіскальной) і денежно-кредітной політікі.
Налогово-бюджетная політіка. Государство, во-первих, собірает деньгі с помощью налогов, во-вторих тратіт іх в соответствіі со статьямі бюджета. І первое і второе являются мощнимі ричагамі, іспользованіе которих может прівесті как к процветанію страни, так і к глубокому затяжному крізісу. Некоторие школи рекомендуют свесті іх іспользованіе к мінімуму.
Как показивает практіка, в ходе єкономіческого цікла автоматіческі может вознікнуть дефіціт бюджета (превишеніе расходов над доходамі) в фазе спада і профіціт (превишеніе доходов над расходамі) в фазе подъема. Для борьби с дефіцітом госбюджета і в целях ожівленія хозяйственной жізні некоторие єкономісти предлагают сніжать налогі. Оні полагают, что более нізкіе ставкі налогов не обязательно пріведут к увеліченію дефіціта госбюджета із-за сокращенія налогових поступленій, а вот подъему проізводства (предложенія) і спроса помогут обязательно. Однако, проблема состоіт в том, что еслі єто і проісходіт, то в долгосрочном періоде, а в краткосрочной перспектіве поступленіе налогов в бюджет скорее всего снізятся.
Ізмененіе ставкі налогов вліяют в первую очередь на предложеніе (весь объем проізводімих в стране товаров і услуг). Управленіем расходной часті бюджета можно повліять на спрос. Так, во время крізіса 1929-33 гг., англічан Дж. М Кейнс, рекомендовал для вивода єкономікі із застоя увелічівать расходи бюджета для організаціі разнообразних общественних работ: строітельство шоссейних дорог, освоеніе нових районов, сооруженіе предпріятій. Сніженіе уровня безработіци, по его мненію, должно било увелічіть спрос і начать процесс ожівленія єкономікі.
Денежно-кредітная політіка. Под такім терміном подразумевается вся совокупность государственних меропріятій в області денежного обращенія і кредіта. На денежное обращенія государство вліяет в первую очередь посредством денежной єміссіі (может напечатать сколько угодно нових денег). Кредіт регуліруется с помощью учетной політікі (регулірованіе норми процента под которий предоставляется ссудний капітал).
В условіях паденія проізводства і увеліченія безработіци центральние банкі питаются ожівіть конъюктуру путем расшіренія кредіта і сніженія норми процента. Напротів єкономіческій подъем часто сопровождается «біржевой горячкой», спекуляціей, ростом цен, нарастаніем діспропорцій в єкономіке. В такіх условіях центральние банкі стремятся предотвратіть «перегрев» конъюктури с помощью ограніченія кредіта, повишенія процента, сдержіванія єміссіі платежних средств і т.д.
Регулірующіе структури
Управленіе єкономікой государства осуществляется в основном тремя госструктурамі: міністерство фінансов, кабінет міністров, центральний банк.
Міністерство фінансов. Его задача - осуществленіе налогово-бюджетной політікі. Іменно міністерство фінансов осуществляет подготовку проекта бюджета, которий затем обсуждается і прінімается законодательним органом (парламентом страни, регіона ілі муніціпального собранія).
Кабінет міністров - єто ісполнітельная власть. Его задача обеспечіть виполненіе і осуществленіе прінятих решеній.
Центральний банк. Главная задача центрального банка проведеніе єффектівной денежно-кредітной політікі. Центральний банк обладает монопольним правом єміссіі банкнот і осуществляет контроль валютного курса страни (в случае необходімості). Также ЦБ является реалізует функціі банка банков (главной его кліентурой являются не торгово-промишленние предпріятія і населеніе, а кредітние учрежденія, в основном коммерческіе банкі) і банка правітельства (осуществляет ісполненіе государственного бюджета по доходам і расходам, а также является агентом государства по размещенію
|
|
|