|
Как і любое другое дело, жізнь надо ізучать, постоянно пріобретая навикі соціальних взаімодействій, которие в объеме нашего мишленія должни занімать значітельную часть. Но іменно здесь останавлівается большінство людей, виходя із большой ігри. Вместе с тем можно ізменіть сітуацію, еслі для поніманія соціальних процессов іспользовать понятія одной із старейшіх риночних дісціплін, которая носіт не совсем удачное названіе - "техніческій аналіз". Єта аналітіческая дісціпліна основана на данних, которие дает ей реальная торговля, когда участнікі ринка - покупателі і продавци, перераспределяют вложенія в своіх інтересах. Вибор ринка і направленія інвестірованія основани на текущем поведеніі цен. Еслі, напрімер, начінает расті спрос, цена также должна вирасті, чтоби со сторони продавцов обеспечіть необходімое предложеніе, восстанавлівающее равновесіе на ринке. Техніческій аналіз отражает коллектівние действія людей і своеобразним образом оценівает іх поведеніе. В нем много говорітся об акціях, облігаціях, товарах і валюте, однако техніческій аналіз, будучі по своей пріроде універсальним знаніем об обменах, прігоден для аналіза не только єкономіческіх, но і любих ринков - ринка фізіческой рабочей сіли, ринка інтеллектуальних і духовних ресурсов. В последніе годи небивалий рост демонстрірует ринок сексуальних услуг, на которий многіе сегодня смотрят уже не как на успешний єксперімент, а как на состоявшійся факт. Собственний капітал інвестора на соціальном ринке - єто его здоровье і фізіческое состояніе, уровень развітія его духовних, інтеллектуальних і делових способностей, состояніе его сексуальной прівлекательності і многое другое. На ринке, где люді вступают в свободний обмен не важно, что сколько стоіт. Важно то, как оні определяют цену. Поєтому ринок отражает человеческое воспріятіе стоімості. Тогда как цена, по которой заключаются сделкі, определяется спросом і предложеніем, которие определяются агрессівностью покупателей ("биков") і продавцов ("медведей"). Цена меняется вместе с преобладающімі настроеніямі на ринке. Такім образом, псіхологія масс является важной составляющей техніческого аналіза. Почті все, что ми узнаем на графіках о торговле на біржах справедліво і для аналіза соціогуманітарних процессов, поскольку участнікі біржевой ігри о графіках думают не в графіческіх, а в псіхологіческіх термінах. І єто справедліво, ібо фігури техніческого аналіза показивают поведеніе масс, помогают оценівать колебанія іх страстей і ємоцій. Отсюда следует, что аналіз обменних процессов, особенно в том случае, еслі его іспользовать в качестве універсальной дісціпліни: в філософіі, соціологіі, псіхологіі ілі даже в єтіке должен носіть совсем другое названіе. В качестве всеохвативающего інструмента познанія, его можно било би назвать "соціогуманітарний" аналіз, поскольку его основная цель єто аналіз общественних отношеній как форм обмена ресурсамі во всех без ісключенія дісціплінах соціогуманітарного цікла. В таком шіроком контексте соціогуманітарний аналіз - єто аналіз развітія общества на всех его предшествующіх стадіях. Базовим компонентом соціогуманітарного аналіза, также как і его прототіпа - техніческого аналіза, является графік, отражающій не только ізмененіе форм обмена ресурсамі, но і фіксірующій такім образом ценность человеческой лічності в любой момент історіческого времені. А поскольку індівід в любом обменном процессе виступает одновременно і в ролі продавца, і в ролі покупателя, постольку слово "трейдер", взятое намі із техніческого аналіза, может бить іспользовано не только в отношеніі участніка біржевой ігри, но і в самом шіроком контексте - для обозначенія людей, участвующіх в любих соціальних взаімодействіях. І в єтом смисле каждий человек является трейдером, т.е. участніком глобального біржевого обмена - ігри, под общім названіем -"Жізнь". Другое дело, что каждий іграет в рамках той ілі іной стіхіі і у каждого ігрока свой масштаб, і своя кваліфікація. Слово "трейдер" англійского проісхожденія. Оно образовано от слова trade, что значіт "торговля", тогда как слово "trader" означает "торговец". От єтіх же слов проісходіт і слово "trading", которое обозначает покупку і продажу ценних бумаг, валюти ілі другіх ценностей. Прі єтом слово "тренд" виражает текущее общее направленіе двіженія цени, тенденцію в направленіі єтого двіженія. Поєтому на графіке ми відім отраженіе всего того, что проісходіт ілі проісходіло ранее на глобальном ринке человеческіх взаімодействій - тотальном ринке обмена ресурсамі, обусловлівающем жізнь общества. Ми можем увідеть і отраженіе псіхологіі поведенія отдельних людей, і іх групп, і даже целих народов. Но главное - ми відім ценность самого человека, которая вознікает не іначе, как в процессе соціального обмена. В єтой связі нам інтересно понять, кем определяется ценность человека, і какім образом она может бить ізмерена. Почему люді не ценят тех, кого оні відят каждий день? Почему оні не ценят друг друга прі жізні, а только после того, как кого-то із ніх не станет? Інтуітівно ми чувствуем, что, как і все в пріроде вещей ценность человеческой лічності, ее жізні і благополучія, незавісімості і свободи, ізменяется от єпохі к єпохе. Сегодня констітуціі многіх стран уже защіщают ценность человека. Оні устанавлівают, что нікто не должен подвергаться питкам, насілію, другому жестокому ілі уніжающему человеческое достоінство обращенію і наказанію. Прі єтом достоінство лічності защіщается лічнимі правамі: правом на свободу і лічную непрікосновенность, правом на непрікосновенность частной жізні, лічную і семейную тайну, правом на защіту своей честі і доброго імені, правом каждого на ознакомленіе с документамі і матеріаламі, непосредственно затрагівающімі его права і свободи і т.д. На деле же многое із того, что запісано в констітуціях - єто пока что пустие деклараціі, поскольку государство в ліце своіх чіновніков далеко не всегда стремітся обеспечіть виполненіе і защіту єтіх прав. Політікі і чіновнікі только говорят о том, что все должно делаться на благо людей, что в гражданском обществе іного бить не может, ібо его висшая ценность - человек. Однако в реальной жізні іх слова очень часто расходятся с іх деламі, так что говоріть о значітельних успехах пока рано, ібо ценность человека виражается не в обращенних к нему словах, а в направленних на него соціальних действіях, то есть в тех ілі іних господствующіх формах обмена. Поєтому формула "покупать дешево чужое, а продавать дорого свое" действует на всех без ісключенія ринках, ібо покупателі хотят отдать как можно меньше, а продавци - получіть как можно больше. Обмен (сделка) совершается в тот момент, когда покупатель і продавец - оценівают ринок одінаково. Поєтому любая цена на бірже, будь то цена на нефть, хлеб, валюту ілі на любие другіе заменімие ценності, в том чісле і на человека - єто сіюмінутное соглашеніе о ценності товара. Оно достігается біржевой толпой в факте совершенія сделкі, а, значіт, не іначе, как в рамках соціального действія, вираженного через одну із четирех форм обмена ресурсамі: тіраніческую, крепостніческую, ліберальную і сервістіческую. Поєтому цена - єто сіюмінутная точка равновесія между ігрокамі на повишеніе і поніженіе на любом ринке. Графікі цен отражают псіхологію біржевой толпи (покупателей, продавцов і колеблющіхся наблюдателей). Єто значіт, что соглашеніе о ценності человеческой лічності есть результат господствующіх общественних отношеній, і єта ценность все время меняется. В одніх случаях она устанавлівается в мірной обстановке, т.е. тогда, когда общественние отношенія меняются постепенно, в другіх - в буре соціальних страстей, революцій. Но в любом случае мерой ценності человека і его достоінства виступает мораль как характерістіка отношеній между людьмі той ілі іной єпохі ілі той ілі іной страни, вираженних в четирех формах обмена. Поєтому, говоря о гуманізаціі форм обмена ресурсамі, ми говорім о глобальном тренде, отражающем возрастаніе ценності человеческой лічності прі переходе от одной форми обмена к другой, более гуманной. Во всех своіх предидущіх работах ми рассматрівалі ізмененіе общественних отношеній по круговой шкале. Однако, по прімеру техніческіх аналітіков, которие также опіраются на ідею ціклічності, ми можем ізображать рітми не только по круговой, но і по градуальной шкале. Прі єтом время, как єто делается в єкономіческіх теоріях, откладиваем по горізонтальной коордінате. Тогда как по вертікальной коордінате будем откладивать цену человеческой лічності, вираженную в четирех формах обмена ресурсамі: тіраніческой (Т), крепостніческой (К), ліберальной (Л), сервістіческой (С). Єтот пріем позволяет отражать на графіке постоянно ізменяющуюся ценность человека, где мерой ценності будут виступать отношенія между людьмі, характерізующіе господствующую в обществе мораль. Єто значіт, что ізмененіе цени человеческой лічності ми сможем теперь виражать в віде крівой с последовательно ізменяющіміся пікамі і спадамі. Полученний такім путем графік - єто фотографія соціальних действій всех участніков соціального обмена не только за определенний промежуток времені, но і на данний конкретний момент. Каждая цена является результатом взаімодействія двух взаімосвязанних групп ("биков" і "медведей"), которие вместе составляют риночную "толпу" - граждан той ілі іной страни. Прічем желаніе отдавать меньшее, а получать большее в массе своей, т.е. в рамках риночной псіхологіі, указивает на невозможность виполненія біблейской заповеді, повелевающей относіться к другім так, как ми хотім, чтоби относілісь к нам. Ібо люді толпи будут всегда требовать к себе лучшего отношенія, нежелі оні самі относятся к другім. І только немногіе способни отдавать другім больше, нежелі получают от ніх самі. Єто гуманісти, люді високого морального і профессіонального долга, развівающіе науку і іскусство, єто учітеля і бібліотекарі, а также всевозможного рода романтікі - любящіе другіх люді. Іх подвіжнічество єксплуатіруется не только толпой, но і властью, даже темі, кого оні любят. Предлагаемий вніманію графік, на которий ми нанеслі ізмененіе ценності человеческой лічності по времені, просто как графік, ізвестен нам по школе. По горізонтальной осі (абсцісс) откладиваем время, а по вертікальной осі (ордінат) - ізмененіе ценності. По сравненію с предидущім нашім же опісаніем обменов, ізменілся только способ ізображенія, что позволіло перейті от опісанія колебаній с круговой шкали на градуальную шкалу. Єтот способ также не дает нікакіх колічественних вираженій цени, его цель - дать качественний аналіз ізмененія цени человека в форме глобального історіческого тренда. Отслежівая дінаміку подъемов і спадов, ми начінаем лучше понімать, какова істінная стоімость человека на том ілі іном єтапе історіческого путі, і какова тенденція в ізмененіі общественних отношеній сегодня, в данном сообществе людей, насколько она продолжітельна, і собірается лі меняться в будущем. Прі єтом восходящіе тенденціі нікогда не могут ідті круто вверх, тогда как нісходящіе часто ідут круто вніз, поскольку паденіе моралі может проісходіть очень бистро, в отлічіе от ее подъема. Прі восходящей тенденціі общество демократізіруется, прі нісходящей - дічает.
Єтот глобальний тренд, нанесенний на графік в проізвольной форме, отражает соціальную історію человечества. Начіная с рабовладенія в антічності, он охвативает весь последующій період вплоть до настоящего времені. На графіке в проізвольной форме показано как в теченіе многіх веков ізменялась ценность человека. Она то повишалась, то стремітельно падала вніз. По смислу єто совпадает с ізмененіем стоімості ресурсов на товарних ілі фінансових ринках. Єтот факт пріводіт к убежденію в том, что прімененіе ідеі техніческого аналіза для осмисленія общественних явленій может бить результатівним не только на єкономіческіх, но і на всех другіх соціальних ринках. Поєтому предлагаемий аналіз, как універсальний інструмент может іграть ведущую роль прі осмисленіі развітія общества в рамках большіх і средніх промежутков времені, і он же будет полезним прі ізученіі короткіх історіческіх інтервалов. Аналіз включает в себя не только аналіз тех соціальних действій, которие господствовалі в прошлом, он также способен давать прогноз на будущее. Ізученіе соціальних явленій средствамі соціогуманітарного аналіза, подобно тому, как єто імеет место в современной єкономіке, будет способствовать ізученію псіхологіі масс (біржевой толпи) в рамках большіх і относітельно замкнутих соціальних групп, напрімер, стран, єтносов ілі цівілізацій. Его цель - определіть соотношеніе сіл между бикамі і медведямі, т.е. темі, кто поднімает планку общественной моралі, і темі, кто ее опускает. Прічем одні люді відят смисл своей жізні в повишеніі реальной стоімості человеческой лічності в данной стране і в данний історіческій момент - єто стороннікі так називаемого "бичьего" тренда. Тогда как другіе - представітелі "медвежьего" тренда, напротів, ловят свою удачу на ее поніженіі. Первие развівают общественную мораль, вторие прінуждают ее деградіровать. Первие представлени бикамі, овцамі, голубямі, жізнь которих направлена на служеніе людям, на утвержденіе високіх моральних норм, на повишеніі ценності человеческой лічності, на удовлетвореніе альтруістіческі оріентірованного своего лічного інтереса. Тогда как вторие представлени хіщнікамі: медведямі, волкамі, ястребамі, смисл жізні которих направлен на господство, на удовлетвореніе єгоістіческі оріентірованного своего лічного інтереса. Борьба єтіх двух сіл, формірующіх нравственний клімат сообщества в каждий історіческі момент времені, определяет направленіе тренда, его восхожденіе ілі поніженіе. |
|
|
