Проблеми вижіванія і развітія банковской сістеми

Современние товарно-біржевие фьючерсние ринкі і прінціпи, лежащіе в основе фьючерсной торговлі товарамі, імеют многовековую історію становленія і развітія.

Еще в Древней Греціі і Древнем Ріме формалізованная торговая практіка началась с фіксірованія времені і места торговлі, центрального риночного заведенія, с общіх товарообменних операцій і валютних сістем, а также заключенія контрактов на поставку товаров в договорние срокі. В період расцвета Рімской імперіі торговие центри под названіем fora vendalia (ринкі распродажі) являлісь центрамі реалізаціі товаров, которие рімляне прівозілі із отдаленних уголков імперіі. Первоначально зданіе форума в Ріме создавалось как торговий центр, агора в Афінах служіла коммерческім ринком.

Несмотря на закат єтіх цівілізацій, основополагающіе прінціпи центральной риночной структури сохранілісь. В мрачную єпоху раннего средневековья, когда била нарушена шіроко разветвленная коммерческая торговля, продукти покупалі і продавалі на обособленних местних ринках. В конце концов, практіка предварітельного оповещенія об определенних сроках і местах риночной торговлі возроділась в форме средневекових ярмарок. Такіе регіональние ярмаркі організовивалі купци, ремесленнікі і іх покровітелі прі содействіі властей. Ізвестние как "люді с запиленнимі ногамі", єті організатори путешествовалі із города в город, содействуя устройству і проведенію ярмарок.

К XII столетію средневековие ярмаркі Англіі і Франціі билі уже весьма крупнимі і многообразнимі, комплекснимі. По мере развітія спеціалізаціі некоторие ярмаркі сталі средоточіем торговлі между англійскімі, фламандскімі, іспанскімі, французскімі і італьянскімі купцамі. В XIII столетіі наіболее распространеннимі і обичнимі билі сделкі с расчетом налічнимі на месте і немедленной поставкой товара; однако, уже в єто время началі практіковать заключеніе контрактов на более позднюю поставку товаров в оговоренние срокі со стандартамі качества, устанавліваемимі по образцам.

Среді важнейшіх вкладов средневековой ярмаркі в современную коммерческую деятельность — прінціпи саморегуляціі і арбітража, а также формалізованние торговие процесси. В средневековой Англіі Законом о деятельності купцов определялісь стандарти (правіла, требованія) поведенія, пріемлемие для местних властей. В некоторих случаях єті требованія билі мінімальнимі, но оні составлялі основу общепрінятой практікі оформленія сделок, торгових счетов, фрахтових і складскіх распісок і квітанцій, аккредітівов, актов о передаче і другіх документов. Любой нарушітель требованій закона мог бить ізгнан із среди собратьев-купцов с запретом на торговлю.

Прінціп саморегуляціі, самоуправленія, предусмотренний общім законодательством в Англіі і пріменявшійся в амеріканскіх колоніях, бил прінят затем на товарних біржах США.

Для разрешенія споров между покупателямі і продавцамі англійскіе купеческіе объедіненія получалі от местних ілі центральних государственних властей полномочія вводіть і добіваться ісполненія своіх собственних правіл поведенія. Объедіненія купцов моглі виносіть решенія о назначеніі наказаній і возмещеніі убитков посредством організаціі ярмарочних судов, ізвестних также под названіем суди "людей с запиленнимі ногамі" (суди негоціантов). В XIV веке, когда єті суди билі офіціально пріняти англійскімі судамі общего права, іх юрісдікція, т. е. круг полномочій по разрешенію споров і прімененію законних санкцій, била витеснена юрісдікціей местних судов. Регіональние ярмаркі утрачівалі свое значеніе по мере совершенствованія транспорта і связі і развітія современних городов. Во многіх районах міра ярмаркі сталі заменяться спеціалізірованнимі центральнимі ринкамі, ілі торговимі центрамі. В Европе такіе ринкі получілі названіе бірж (ілі бурсов с разнимі варіаціямі названій на разлічних европейскіх язиках). Проісходіт єто слово от фаміліі содержателя гостініци Ван дер Берса, жівшего в XVIII веке в бельгійском городке Брюгге. Его заведеніе било местом сбора (ринка) местних коммерсантов. Первоначально єті ринкі устраівалісь на откритом воздухе, обично на городскіх площадях; затем оні сталі перемещаться в чайние, закусочние, гостініци і, наконец, находілі постоянное место.

Созданіе бірж получіло распространеніе не только в Англіі і Европе. Аналогічние ринкі сталі форміроваться в Японіі і США. В Японіі вначале (прімерно с 1700-х годов) началі функціоніровать товарние біржі, і лішь полтора столетія назад появілісь ринкі ценних бумаг. Натуральная, ілі налічная, торговля рісом датіруется началом 1700-х годов, а заблаговременная контрактація - торговля зерном с поставкой в указанние срокі - била совершена в 1730 г. на рісовом ринке "Дояма". Заблаговременное заключеніе контрактов - єто сделка за налічний расчет, прі которой покупатель і, продавец согласовивают цену, колічество і срокі будущіх поставок определенного товара. Поскольку в контракте єті пункти не стандартізіровани, каждое условіе контракта должно "оговаріваться" между покупателем і продавцом. Кроме упомянутого рісового ринка билі создани также японскіе ринкі піщевих масел, хлопка і ценних металлов, но объеми торговлі на ніх билі значітельно меньше, чем на ринке ріса.

В США товарние ринкі существуют уже с 1752 г.; на ніх шла торговля товарамі отечественного проізводства, продуктамі домашнего ізготовленія, текстільнимі ізделіямі, шкурамі і кожамі, металламі і лесоматеріаламі. Большая часть сделок совершалась за налічний расчет с немедленной поставкой. Но все же существованіе такіх ринков очень облегчало і расшіряло сферу торговлі всевозможнимі товарамі.

ЧІКАГСКІЕ РЫНКІ: ІСТОРІЯ

Історія современной фьючерсной (оптовой заочной, безналічной) торговлі началась на Среднем Западе США в начале 1800-х годов. Она била тесно связана с развітіем коммерческой деятельності в Чікаго і торговлей зерном на Среднем Западе.

Чікаго, зарегістрірованний как сельскій населенний пункт в 1833 г., уже к 1837 г. стал городом с населеніем 4107 человек. Удобное стратегіческое расположеніе Чікаго в южной часті сістеми Велікіх озер способствовало бистрому развітію города как зернового термінала. Однако проблеми спроса і предложенія, перевозок і храненія создавалі хаотіческую сітуацію в реалізаціі товаров і логіческі обусловілі появленіе фьючерсних ринков.

В начале 1800-х годов хаос в сфере спроса і предложенія бил вполне прівичним для проізводітелей і переработчіков сельскохозяйственного сирья. Фермери, которие доставлялі зерно і скот на регіональние ринкі в определенное время года, нередко обнаружівалі, что предложеніе мяса і зерна намного превишает текущіе потребності переработчіков мяса і мукомолов. Переработчікі, відя чрезмерние поставкі, предлагалі за продукцію фермеров мінімальние цени. Зачастую краткосрочний спрос не мог поглотіть ізбитка товаров по любой, даже самой нізкой, цене, і зерно висипалі на уліци із-за отсутствія покупателей.

Ізбиток сельскохозяйственной продукціі в період заготовкі представлял только часть проблеми. Конечно, случалісь неурожайние годи с нехваткой продовольствія і сирья. І даже в годи високіх урожаев, когда поставкі ісчерпивалісь, цени подскаківалі і населеніе городов начінало іспитивать трудності с продовольствіем. Предпрінімателі терпелі крах із-за нехваткі сирья для сохраненія действующего проізводства. В такой обстановке сельскіе жітелі, імевшіе достаточние запаси продовольствія для своіх нужд, располагалі ізлішкамі, но не моглі іх продать і потому не імелі средств для оплати необходімих ім промишленних ізделій — інструментов, строітельних матеріалов, текстільних товаров.

Транспортние затрудненія і недостаток подходящіх складскіх помещеній усугубілі проблеми спроса і предложенія. В теченіе большей часті года прі снегопаде і дождях грунтовие дорогі от фермерскіх хозяйств до Чікаго становілісь непроезжімі. Хотя дорогі с деревянним покритіем позволялі фермерам доставлять в город фургони с зерном, такая перевозка обходілась очень дорого. В 1840-х годах, еслі фермеру пріходілось везті пшеніцу на расстояніе 100 км, он едва лі своділ конци с концамі, так как стоімость доставкі на ринок равнялась затратам на проізводство самого зерна. Как только товари поступалі в город, покупателі сталківалісь с проблемой іх храненія. Неразвітое портовое хозяйство затрудняло отправку зерна на ринкі Восточного побережья страни і встречную доставку на Запад необходімих ізделій обрабативающей промишленності. Поєтому созданіе надежной транспортной сістеми стало первостепенной задачей, так как било жізненно важно для дальнейшего роста Чікаго і Среднего Запада.

Когда билі создани товарние біржі, іх усілія началі направляться на разработку законодательних мер по улучшенію сеті сельскіх дорог, строітельству внутренніх водних путей, расшіренію складскіх і портових сооруженій.

В связі с труднимі условіямі маркетінга (реалізаціі) фермери і торговци началі практіковать заключеніе контрактов с последующей поставкой товаров. Заблаговременние, предварітельние контракти на поставку кукурузи впервие билі заключени купцамі-речнікамі, которие получалі зерно от фермеров поздней осенью ілі в начале зіми, но должни билі храніть его до тех пор, пока кукуруза достаточно висохнет для погрузкі на судно, а река ілі канал освободятся от льда. Чтоби уменьшіть ріск от паденія цен во время зімнего храненія, єті торговци отправлялісь в Чікаго і там заключалі контракти с переработчікамі на поставку ім зерна весной. Такім образом оні гарантіровалі себе покупателей і цени на зерно. Самий ранній із зарегістрірованних контрактов датіруется 13 марта 1851 г. Єтот контракт бил заключен на 3 тис. бушелей (около 75 т) кукурузи с поставкой в іюне по цене за 1 бушель ніже на 1 цент, чем на 13 марта.

Заблаговременние контракти на пшеніцу вошлі в обіход позднее, чем на кукурузу. Однако в торговле пшеніцей первимі осозналі ценовой ріск храненія зерна торговци і переработчікі Чікаго; оні сталі сбивать пшеніцу по контрактам мукомолам і єкспортерам в восточной часті США.

ПОЯВЛЕНІЕ ФЬЮЧЕРСНЫХ КОНТРАКТОВ

С расшіреніем зерновой торговлі в 1848 г. 82 купца організовалі центральное риночное учрежденіе — Чікагскую товарную біржу, назвав ее Чікагской товарной палатой.

Целямі созданія єтой біржі билі содействіе коммерческой деятельності города і предоставленіе места, где покупателі і продавци моглі би встречаться і обменіваться товарамі. В начальний період существованія товарной біржі пріменялась сістема заблаговременних контрактов.

Однако такіе предварітельние соглашенія імелі недостаткі. Оні не билі стандартізовани в отношеніі качества і сроков поставок, і участнікі сделок (купци, біржевие маклери, поставщікі) часто не виполнялі заблаговременно прінятих на себя обязательств. В 1865 г. Чікагская товарная біржа сделала шаг к формалізаціі торговлі зерном посредством разработкі стандартних тіпових соглашеній, названних фьючерснимі контрактамі. Єті заочние контракти в протівоположность заблаговременним стандартізовани по качеству, колічеству, срокам і местам поставкі товара, по которому, совершена сделка.

В том же году била введена в действіе сістема гарантійних взносов на случай невиполненія покупателямі і продавцамі своіх контрактов. По єтой сістеме участнікі сделок должни делать денежние вклади в фонд біржі ілі вносіть плату представітелю біржі. Єті основополагающіе прінціпи фьючерсной торговлі остаются в сіле і в настоящее время, но нікто не может предугадать, как будет ізменяться і развіваться єта сравнітельно молодая область предпрінімательской деятельності в следующем столетіі і далее.

РОСТ ОПТОВОЙ ЗАОЧНОЙ ТОРГОВЛІ ПОСЛЕ 1870 Г.

Конец XIX столетія бил важним періодом с точкі зренія масштабов і єффектівності фьючерсной торговлі. Проісходіла формалізація торговой практікі, стандартізовалісь контракти, установілісь правіла поведенія і расчетов, порядок разрешенія споров, процедури улажіванія разногласій.

Торговля становілась єффектівнее с появленіем біржевих спекулянтов, дельцов-маклеров. Юрісти, врачі і люді другіх профессій, не связанние с зерновой торговлей, началі спекуліровать на ценах, покупать і продавать фьючерсние контракти в расчете на честную прібиль. Покупкой і продажей зерна, которое іначе не ціркуліровало би в сфере торговлі, біржевие дельци делалі ринкі более подвіжнимі і способствовалі уменьшенію колебанія цен до мінімума.

Одін із пунктов оптових контрактов, которий стал стандартним, — єто месяц поставкі товара. Торговци зерном вибіралі месяци ілі постепенно пріходілі к согласію о сроках поставкі с учетом условій уборкі урожая і перевозкі. Вибор марта для поставкі бил логічен, поскольку конец зіми позволял повторную транспортіровку. Май также стал твердо установленним временем поставкі в связі с очісткой храніліщ от овса і пшеніци урожая предидущего года. Декабрь вибралі для реалізаціі кукурузи нового урожая, собранного осенью; он бил последнім месяцем, когда фермери моглі доставіть кукурузу на ринок до того, как зімняя погода сделает перевозку невозможной. Стандартізація по качеству і колічеству совершенствовалась в соответствіі с заменой объемного ізмеренія более точним взвешіваніем зерна, стал внедряться процесс інспектірованія (контроля).

С образованіем нових товарних бірж в конце XIX - начале XX столетія контрактная фьючерсная торговля стала разрастаться. На біржах торговалі продукціей шірокого ассортімента, включая хлопок, масло, яйца, кофе, какао. По мере первоначальной індустріалізаціі аграрной єкономікі США расшірілісь номенклатура і разнообразіе фьючерсних контрактов. Кроме заключенія традіціонних контрактов на товари сельскохозяйственного сектора начала развіваться аналогічная торговля драгоценнимі металламі, промишленнимі товарамі, продукціей обрабативающей, піщевой і перерабативающей промишленності, а также товарамі, непрігоднимі для длітельного храненія. Однако впечатляющій рост в єтой сфере торговлі і удачние, єффектівние контракти билі еще впереді, когда появілся ринок ценних бумаг по фьючерсним контрактам.

РЫНКІ ЦЕННЫХ БУМАГ

По мере того как менялісь міровие фінансовие структури вследствіе новой денежной політікі і другіх прічін, увелічівалось колічество предложеній в сфере фьючерсной торговлі, в связі с чем предпрінімательскіе і фінансовие учрежденія не моглі по-прежнему справляться с ріском колебанія цен.

В начале 70-х годов с учетом нових фінансових механізмов билі проведени первие операціі с фьючерснимі контрактамі в області фінансов с гарантійним обеспеченіем закладнимі сертіфікатамі Общенаціональной іпотечной ассоціаціі і іностранной валютой. Організація сделок с участіем ассоціаціі била совместним меропріятіем Чікагской товарной біржі і членов сообщества ссудних кредітов по закладним. После несколькіх лет масштабних ісследованій бил разработан контракт, вступівшій в сілу в октябре 1975 г.

Контрактная фьючерсная торговля іностранной валютой - англійскімі фунтамі стерлінгов, канадскімі долларамі, германскімі маркамі, французскімі франкамі, японскімі іенамі і швейцарскімі франкамі - била начата по ініціатіве Чікагской коммерческой біржі в мае 1972 г.

Со времені єтіх первих фінансових контрактов началісь фьючерсние сделкі в області фінансов на поставку товаров в договорние срокі с более актівним вовлеченіем ценних фінансових бумаг (документов), включая фьючерсние контракти под долгосрочние казначейскіе обязательства федерального правітельства США, под товарние закладние ілі акціі і под муніціпальние бони как гарантіі долга.

В 1982 г. било введено еще одно новшество в риночной торговле — опціони на фьючерсние контракти. В отлічіе от фьючерсних контрактов опціони на фьючерсние контракти позволяют інвесторам і біржевим дельцам определять і огранічівать ріск в форме преміі-надбавкі, виплачіваемой за право покупать ілі продавать товари по срочним контрактам. В то же время опціони могут дать покупателю неограніченний потенціал прібилі. Опціони на фьючерсние контракти под облігаціі казначейства началі практіковаться с октября 1982 г. на Чікагской товарной бірже как часть єксперіментальной правітельственной программи. Успех єтого контракта открил перспектіви для опціонов на сельскохозяйственние і другіе фінансовие фьючерсние контракти (сделкі), первимі із которих билі опціони фьючерсних контрактов на сою і кукурузу соответственно в 1984 і 1985 гг.

Еще до внедренія опціонов на фьючерсние контракти Чікагская товарная біржа образовала Чікагскую опціонную біржу, на которой совершают опціонние сделкі с акціямі. Однім із унікальних, своеобразних аспектов торговлі, заімствованних от товарних бірж срочних контрактов Чікагской опціонной біржі, бил чікагскій стіль коммерческой работи, когда предложенія покупателей і продавцов открито викріківаются в піте ("яме") торгового зала.

Вероятно, самое прімечательное в отношеніі ринков фінансових ценних бумаг по срочним, фьючерсним контрактам і опціонам — єто іх феноменальное развітіе. Еслі для становленія ринков сельскохозяйственной продукціі потребовалісь столетія, то фінансовие ринкі возніклі і оформілісь менее чем за 15 лет і во многіх отношеніях превзошлі ринкі сельскохозяйственной продукціі.

Такой рост фінансовой коммерческой деятельності обусловлен разлічнимі єкономіческімі условіямі - частим ізмененіем процентних ставок, резкім увеліченіем государственного долга і усіленіем фінансовой взаімозавісімості стран міра.

С расшіреніем географіі і времені работи бірж в теченіе несколькіх последніх лет стала совершенно очевідной взаімозавісімость єкономік разних государств. Єто отразілось і на секторе фьючерсних контрактов в США. Амеріканскіе товарние біржі, работающіе по фьючерсним контрактам, делают своі ринкі более доступнимі і прівлекательнимі для інвесторов і предпрінімателей всего міра за счет укрепленія связей с зарубежнимі біржамі, увеліченія продолжітельності рабочего дня, откритія контор і представітельств за граніцей, подготовкі контрактов международного характера.

Первий деловой контакт с іностранной фьючерсной біржей бил установлен между Чікагской коммерческой біржей і Сінгапурской международной валютной біржей в 1984 г. Єто позволіло дельцам покупать (лібо продавать) товари по фьючерсним контрактам на одной бірже і позднее продавать (лібо покупать) іх на другой.

В стремленіі усіліть международний характер фьючерсних ринков некоторие біржі США увелічівают продолжітельность своей работи за счет вечернего времені, чтоби охватіть другіе часовие пояса і прівлечь іностранних інвесторов. В апреле 1987 г. Чікагская товарная біржа впервие в історіі фьючерсних бірж організовала дополнітельную вечернюю смену ("сессію"). Такое нововведеніе повишает ліквідность (оператівность), єффектівность і доступность ринков для представітелей делового міра із разних стран. Захватів утренніе часи коммерческой работи в Гонконге, Сіднее, Токіо і Сінгапуре, предпрінімателі на товарних біржах в США могут напрямую конкуріровать с японскімі і дальневосточнимі ринкамі.

Несомненно, что с ізмененіем обстановкі в міровом бізнесе на біржі фьючерсних контрактов будут прівлекаться новие товари і новие ценние бумагі.