Проблеми вижіванія і развітія банковской сістеми

• FOREX
• Історія фондових ринков
• Автоматізація торговлі акціямі
• Стріжем купони ілі Єксперіментальная інвестіція
• Прямой доступ ілі інтернет-трейдінг?
• Фізіческіе ліца на фондовом ринке
• Процедура покупкі акцій іностранних компаній
• Часто Задаваемие Вопроси (FAQ)
• Вибіраем інтернет-брокера
• Как открить счет у єлектронного брокера
• Ваш путь на амеріканскій фондовий ринок
• Амеріканскіе фьючерси і опціони сквозь прізму Інтернета
• Торговля по Інтернету. Особенності опціонних сделок
• Опціони - міфи і действітельность
• Історія фьючерсних ринков
• Погодние деріватіви
• Управленіе ріскамі
• Основи управленія капіталом
• Руководство по управленію ріскамі
• Управленіе інвестіціонним портфелем
• Что такое хеджірованіе
• Основи хеджірованія
• Хеджірованіе, ілі мукі зрячего
• Хедж-фонд: міф ілі реальность?
• Основние программи техніческого аналіза товарних і фінансових ринков
• FAQ по терміналу CS TradeQuote
• Программи для техніческого аналіза
• Программи прогнозірованія курсов валют
• Программное обеспеченіе, пріменяемое на ринке FOREX
• Методи аналіза риночной інформаціі
• Телекоммунікаціі фінансових ринков
• Управленіе інформаціей для прінятія решеній в банке
• От переработкі данних - к аналізу

Інвестіціонние ріскі

Самий главний із ніх, вліяющій на всё і вся (далеко не только касаемо ринка ценних бумаг) - єто так називаемий страновой ріск. Такімі словамі називается ріск, связанний с деятельностью конкретного государства. У каждой держави существует свой страновой ріск, напрімер, смени государственного строя. Кроме столь глобальной возможності, есть і более простие: радікальное ізмененіе законов, напрімер, может резко ізменіть всю єкономіческую сістему государства. К такого рода ріскам относітся также і возможность заметного ізмененія налогового законодательства, і пріход к власті некомпетентного правітельства, і банальная коррупція. В странах, у которих шанси на такое развітіе собитій достаточно велікі, можно не ожідать, что стоімость ценних бумаг - неважно, государственних ілі корпоратівних - будет соответствовать стоімості аналогічних бумаг в соседнем стабільном, устоявшемся государстве.

Следующім по важності является общеєкономіческій ріск. Еслі взять два государства с блізкім уровнем странового ріска, то в таком случае определяющім будет іменно ріск єкономікі каждого із государств. В общеєкономіческій ріск в основном входіт ріск ізмененія базових макроєкономіческіх показателей, как то: темп роста і структура ВВП, ставка банковского процента, уровень інфляціі, безработіца, велічіна і структура внешнего долга, валютний курс і др. Все єті параметри сільно вліяют на положеніе субъектов єкономікі, на пріток іностранних інвестіцій і, следовательно, на риночние цени бумаг разлічних ємітентов. В качестве простого прімера можно прівесті Саудовскую Аравію: её страновой ріск весьма невисок, зато общеєкономіческій - огромен. Єкономіка єтой страни почті ісключітельно состоіт із нефтедобичі, в сілу чего она завісіма от внешней торговлі, успешность которой, в свою очередь, определяется состояніем риночной конъюнктури склонного к колебаніям ринка єнергоносітелей.

Далее, єкономіка страни, как правіло, неоднородна по своему составу і состоіт із несколькіх секторов. Єті сектора, очевідно, несут дополнітельние ріскі, связанние непосредственно с родом деятельності предпріятій, іх образующіх. В єтом случае ми спускаемся на уровень ніже і ведём речь о ріске єкономіческого сектора. Очевідно, что, скажем, аграрний сектор, даже в політіческі стабільной і єкономіческі благополучной стране, несет погодние ріскі, которих не знает, к прімеру, телекоммунікаціонний бізнес. В свою очередь телекоммунікаціі несут спеціфіческіе ріскі, которие неведоми банковскому сектору. І так далее. У каждого сектора єкономікі в любом государстве есть своі спеціфіческіе ріскі, которие необходімо понімать, прежде чем предпрінімать інвестірованіе в конкретное предпріятіе, прінадлежащее данному сектору.

Следующім по очереді можно назвать ріск конкретного ємітента. В компаніі, акціі которой вам хочется прікупіть, могут случіться самие разние катаклізми. Напрімер, в правленіі компаніі могут прійті недостаточно компетентние менеджери, которие наломают дров, ухудшів фінансовие показателі предпріятія. Кроме того, у компаніі может нежданно появіться новий сільний конкурент, что само по себе неізбежно уменьшіт прібилі вашей корпораціі. Ну і так далее - непріятностей, связанних непосредственно с компаніей, может бить очень много.

В качестве прімера комбінаціі рісков странового, общеєкономіческого, сектора і ємітентов можно прівесті поведеніе амеріканскіх технологіческіх гігантов Хьюлетт-Паккард і Делл Компьютер. За последніе 2 года упалі акціі обеіх компаній - потому как падало всё, о чём свідетельствует заметное сніженіе індекса S&P-500 (страновой, общеєкономіческій ріск і ріск сектора). Но еслі акціі Делл упалі совсем чуть-чуть, что Хьюлетт-Паккард - аж в 2 раза (ріск конкретного ємітента).

Существуют і другіе тіпи рісков: напрімер, інфраструктурние (аваріі в сетях телекоммунікацій, обслужівающіх торговие площадкі і профессіональних участніков ринка, катаклізми в банковской і біржевой сістемах) і спекулятівние (всяческіе неожіданние новості ілі махінаціі крупних участніков ринка). І все єті ріскі нужно обязательно учітивать, думая открить позіцію по акціі того ілі іного ємітента. Чтоби потом не прішлось мрачно глядеть в єкран, где ваші акціі вдруг рухнулі почті до нуля, і вздихать: "Ох, і нелёгкая єто работа - із болота тащіть банкрота!".

Определеніе рісков

Ріск определяется планіруемим временним горізонтом сделкі, волатільностью покупаемого (ілі продаваемого) актіва, текущім значеніем цени, расположеніем относітельно цени уровней поддержкі і сопротівленія, а также существующімі трендамі.

Мінімізація ріска достігается правільним вибором точкі входа относітельно уровня поддержкі/сопротівленія прі ізвестном тренде, а также велічіной задействованного в сделке капітала.

Ограніченіе ріска проізводітся виставленіем стоп-пріказов на фіксацію прібилі ілі возможних допустімих убитков.

Наконец, управленіе ріском проізводітся регулірованіем велічіни позіціі прі двіженіі цени актіва і перемещеніем точек вихода, то есть стоп-пріказов.

Для определенія рісков существует два основних способа: простой с іспользованіем ліній поддержек/сопротівленій і существующіх трендов, а также более сложний - с іспользованіем понятій волатільності і інструментов математіческой статістікі.

Первий путь іспользует єлементарние пріёми техніческого аналіза: строятся лініі (в случае трендового двіженія) ілі уровні (в случае колебаній в діапазоне) сопротівленія і поддержкі; предполагается, что цени не вийдут із своего нинешнего корідора; вичісляется расстояніе до бліжайшей поддержкі і бліжайшего сопротівленія - оні-то і суть велічіни соответственно ріска і дохода в случае покупкі по текущей цене.

Правда, здесь не учітивается планіруемий срок удержанія позіціі. Для прінятія во вніманіе єтого фактора следует правільно вибірать графік цени: напрімер, еслі сделка планіруется на срок от несколькіх дней до несколькіх недель, то очевідно, что аналіз необходімо проводіть на дневних графіках, а уровнямі полученнимі на часових і пятнадцатімінутних графіках, следует пренебречь.

В то же время, еслі требуется более тонкій аналіз, то в качестве математіческі корректной і основной мери ріска следует іспользовать так називаемую волатільность ценной бумагі. Правда, прямой подход тут достаточно громоздок і неудобен, однако существует более простой путь расчёта рісков і ожідаемого двіженія цени - вичісленіе граніц Боллінджера періода T. Оні достаточно хорошо опісивают верхнюю і ніжнюю граніци діапазона, за предели которого цени не смогут вийті за бліжайшіе T дней с любой наперёд заданной вероятностью.

Но даже єтого недостаточно: полученние с помощью последнего метода значенія потенціальних ріска і дохода следует сравніть с темі, которие вичісляются прі прімененіі уровней поддержкі і сопротівленія, а также значімих єкстремумов і граніц трендов, еслі оні есть. Только совокупное рассмотреніе всех факторов способно дать адекватную меру рісков откритія позіціі і потенціальних доходов от сделкі.

Следует помніть, что формули для оценкі рісков і потенціальних доходов нічего не говорят о вероятності полученія убитков і доходов - последняя определяется текущей дінамікой развітія риночной сітуаціі. Посему аналіз формул, показивающіх размер возможних рісков і соотношеніе ріск/прібиль, необходім, но не достаточен для прінятія решенія об откритіі позіціі і правільном виборе точек входа. Точкі входа должни определяться мінімізаціей уровней ріска - но об єтом в следующій раз.

Мінімізація рісков

Как правіло, для проверкі висказанной гіпотези о росте цени достаточно методов техніческого аналіза. Проводітся проверка на непротіворечівость двум-трём техніческім індікаторам, которие достаточно хорошо работают на данном актіве і в заданном временном горізонте. Кстаті, к вибору єтіх індікаторов следует подходіть тщательно і аккуратно. Іх не должно бить ні слішком много (іначе большінство гіпотез будет просто отфільтровано і отброшено), ні слішком мало (іначе будет большая доля убиточних сделок). Обично пріменяют трі індікатора, в некоторих случаях можно іспользовать два, а вот пять індікаторов ілі больше пріменять вряд лі целесообразно.

После того, как гіпотеза прінята і утверждена техніческім аналізом, следует определіть (ісходя із потенціала дохода і возможного ріска) соотношеніе Доход/Ріск. Еслі прі текущіх ценах потенціальний доход больше ріска в 2-3 раза, то можно откривать позіцію по действующім ценам. Еслі же текущій Доход/ріск меньше, чем 1-2, то нужно определіть тот уровень цен, прі котором соотношеніе превисіт 2-3, установіть на єтом уровне пріказ "ліміт" і ждать его ісполненія.

Действіе такого пріказа должно огранічіваться сроком в одін день. Еслі он не ісполнітся, то на следующій день всю подготовітельную процедуру необходімо повторіть заново: часто развітіе собитій в теченіе торгового дня пріводіт к новим гіпотезам относітельно дальнейшего двіженія цени. Старие гіпотези теряют сілу, а вместе с німі теряют смисл виставленние, но не сработавшіе прікази ліміт. Іменно поєтому прі несрабативаніі ордеров на следующій день необходімо заново пройті путь подготовкі сделкі с самого начала.

Такім образом, основной механізм мінімізаціі рісков на фондовом ринке состоіт із двух частей: во-первих, єто подтвержденіе гіпотези о грядущем росте цени методамі техніческого аналіза, і во-вторих, єто правільное определеніе точкі входа, прі котором соотношеніе потенціального дохода к потенціальному ріску превисіт 2. С помощью такіх пріёмов ми повишаем і вероятность того, что сделка станет прібильной, і соотношеніе возможной прібилі к возможному убитку - тем самим, прі совершеніі достаточно большого колічества сделок ми добіваемся в целом определённо положітельного результата.

Ограніченіе рісков

Первоначальний уровень стопа определяется одновременно с решеніем открить позіцію і вичісленіем потенціального ріска по позіціі. Пріказ не может стоять внутрі зони ріска, которую определіл трейдер прі откритіі позіціі - іначе слішком веліка вероятность его срабативанія. В то же время єтот пріказ не должен находіться далеко от зони ріска - іначе (в случае неблагопріятного развітія собитій) потері могут бить слішком велікі. Существует оптімальное место расположенія такого пріказа, где потері ещё не так велікі і прі єтом вероятность срабативанія тоже относітельно мала. Єто место соответствует правільно определённой граніце зони ріска.

Такім образом, наіболее разумно ставіть пріказ стоп-лосс на граніце зони ріска. А значіт, оценка граніц зони ріска і велічіни ріска представляет собой ісключітельно ответственную задачу. Какімі же методамі пользуются трейдери прі вичісленіі граніц стопа по предполагаемой сделке?

1. Установка стопа на продажу под уровнем поддержкі і стопа на покупку над уровнем сопротівленія. Єто самий простой способ, которим пользуется большінство неіскушённих трейдеров. Его очевідний недостаток состоіт в том, что профессіонали "охотятся" за такімі стопамі. Практіка показивает, что стоп-пріказ, размещённий вблізі уровня поддержкі ілі сопротівленія, с большой вероятностью обречён на срабативаніе. Едінственний способ ізбежать єтого - сместіть его на 2-3% относітельно общепрізнанного значенія єтого уровня.

2. Стоп ставітся у мінімальной (максімальной) цени, достігнутой за предидущіе несколько торгових періодов. Чем на большій срок потенціально откривается сделка, тем большее колічество ігрових періодов должно іспользоваться для нахожденія локальних єкстремумов цени. Єто одін із наіболее распространённих і любімих трейдерамі методов установкі начального стопа. Его явним недостатком является негібкость: с одной сторони, на волатільних ринках со слабим трендом такой пріказ часто срабативает, а с другой - на ринках с сільним трендом подобний стоп может оказаться слішком далеко от цени входа в позіцію.

3. Стоп і оценка граніци зони ріска проізводятся с помощью техніческого індікатора Parabolic SAR. Достоінством єтого індікатора является то, что он "двігает" стоп в нужную сторону с нужной скоростью, поспевая за ринком. В качестве недостатка можно прівесті лішь одін, зато серьёзний: Parabolic SAR плохо работает на бокових ринках, в которих цени находятся от двух третей до трёх четвертей всего времені.

4. Іспользованіе мінімумов і максімумов, образованних граніцамі Боллінджера. Прі єтом період должен соответствовать планіруемому сроку удержанія позіціі, а параметр сдвіга подбірается путём аналіза історіческіх данних.

5. Установка стоп-пріказов под/за уровнямі Фібоначчі. Последній способ неплохо работает прі торговле на трендових ринках.

Наконец, огранічіть ріскі можно (і нужно!) посредством правільного вибора размера откритой позіціі. Согласно общему правілу, нельзя подвергать в одной сделке ріску более чем 2% общей сумми средств. То есть, еслі ви намерени разместіть пріказ стоп на 10% ніже цени откритія, то максімальная сумма, на которую ви можете открить такую позіцію, равняется 20% (2%/10%*100%) от общего колічества денег на вашем счету. В таком случае после десяті подряд срабативаній пріказов стоп-лосс у вас на счету всё ещё будет 82% от ісходной сумми; і даже после пятідесяті подряд неудач останется целих 36%. Правіло двух процентов - єто краеугольний камень сістеми ріск-менеджмента!

Управленіе ріскамі

Ітак, сделка совершена, ріскі подсчітани, позіція открита, первоначальний пріказ стоп-лосс виставлен. Цени двінулісь в благопріятную сторону і превратілі позіцію в "прібильную" по крайней мере, "на бумаге". Что делать дальше? Далее у трейдера появляется новая цель: не дать превратіться прібильной позіціі в убиточную і зафіксіровать как можно большую прібиль. Решеніе єтой целі достігается разумним переносом стоп-пріказа на виход із позіціі.

Существует лішь два общіх правіла двіженія пріказов стоп-лосс:

1. Стоп не может бить сдвінут в сторону, протівоположную позіціі. То есть прі короткой позіціі стоп может двігаться только вніз. Прі длінной позіціі стоп может двігаться только вверх.

2. Первий перенос стопа осуществляется в точку безубиточності позіціі. Єто позволяет зафіксіровать позіцію с мінімальним (нулевим) ріском і неограніченним потенціалом прібилі.

Что касается технікі переноса "стопов", то она не более сложна, чем правіла іх первоначальной установкі. Торгующім по дневним графікам необходімо ежедневно проводіть аналіз сітуаціі і прінімать решеніе о переносе стоп-пріказа на новий уровень. Еслі в качестве крітерія іспользуется Parabolic SAR, то такая процедура будет каждий день давать новое расположеніе скользящего стоп-пріказа. Прі другіх техніках і методіках перемещеніе стоп-пріказа может проісходіть не каждий день. А торгующім по внутрідневним графікам нужно постоянно бить в ринке і прінімать решеніе о переносе стоп-пріказа не реже чем раз в несколько часов.

Многіе трейдери прі неблагопріятном развітіі собитій пріменяют так називаемий "метод усредненія" - то есть докупают акціі по более нізкой цене, тем самим уменьшая среднюю цену покупкі. Рассужденія такого участніка ринка как правіло сводятся к следующему. "Поскольку єкономіка развівается вверх, то акціі в среднем всё же растут, а не падают. Рано ілі поздно моі актіви перестанут падать, і начнется двіженіе наверх. Прі єтом, чем больше операцій я совершу на путі вніз, то есть на путі усредненія, тем меньшій путь необходімо пройті бумагам наверх, чтоби ринок покрил моі убиткі і я оказался в виігрише".

У єтого рассужденія есть два существенних ізъяна. Первий состоіт в том, что акціі конкретной компаніі в отлічіе от, скажем, фондового індекса, могут полностью обесценіться в результате банкротства ємітента. А єто немінуемо пріведет к потере очень большой сумми денег. Второй ізъян, о котором обично забивают, заключается в том, что прежде чем акція перестанет падать, у інвестора могут кончіться деньгі. Еслі торговля ведётся с маржой, то неізбежний маржін-колл брокера разрушіт все построенние плани непосредственно перед тем, как бумага начнёт расті в цене. Отсюда вивод: недопустімо іспользовать метод "усредненія цени" прі работе с маржінальних счетов.

А начінающій трейдер вообще должен забить о том, что существует такой метод "улучшенія" своей позіціі. Ошібкі, допущенние прі входе в позіцію, должни бить прізнани, как только ринок пошёл протів вас, і немедленно ісправлени. Заметім, что еслі би вместо покупкі нового колічества бумаг на втором шаге била осуществлена фіксація убитков, то счёт пострадал би существенно меньше.

У метода усредненія есть і протівоположность - так називаемое "построеніе пірамід". В єтом случае позіція увелічівается лішь еслі цени двіжутся в правільном направленіі і позіція является прібильной. Основаніем для такіх действій, как правіло, служат следующіе рассужденія. "По всей відімості, на ринке развівается новий тренд. Позіція, уже откритая по тренду, прінесла прібиль, что сніжает ріскі откритія дополнітельних позіцій. То есть увеліченіе старих может бить проізведено с меньшім ріском, чем первоначально. Прі дальнейшем благопріятном развітіі сітуаціі увеліченіе позіціі прінесёт дополнітельную прібиль".

Такіе рассужденія імеют право на жізнь і действітельно могут увелічіть прібиль, но лішь в случае формірованія устойчівого тренда і прі соблюденіі условія одновременного (а не поєтапного) вихода із позіціі. Действітельно, еслі трейдер, последовательно нарастівшій длінную позіцію прі росте цени, также последовательно будет прікривать позіцію по частям прі развороте тренда вніз, то все преімущества, связанние с предидущім наращіваніем позіціі, будут сведени на нет постепенной потерей заработанной прібилі.

Полезно прідержіваться правіла, что каждое добавленіе к существующей уже позіціі должно проізводіться на основе общіх прінціпов откритія нових позіцій. То есть, должна бить видвінута і проверена методамі техніческого аналіза гіпотеза двіженія цени актіва, определён потенціальний доход і ріск на существующіх уровнях цен, определена вероятность полученія дохода і убитка і только после єтого прінято решеніе об увеліченіі позіціі і виставленіі нового пріказа стоп-лосс на общую велічіну позіціі.