|
В трейдерском кругу єто називают - "яйца в пасті". Я набрал огромную позіцію і должен бил как-то ізбавіться от нее. Большінство трейдеров нікогда не откриваются на столько, на сколько бил открит я, поскольку іх ліміти овернайт меньше, чем внутрідневние ліміти. Оні просто не могут переносіть такіе позіціі через день. І даже еслі би оні моглі єто сделать - ім нікогда і нікто не позволіл би держать позу с убитком в 80 млн. фунтов. "Яйца в пасті" - так обично називалі текущій убиток в 3 млн. фунтов …. Ну 5 млн. … Но я … Я так давно перешагнул єтот рубеж, что полностью потерял ощущеніе реальності проісходящего… Мне уже не нужни билі єті сделкі, мелкіе виігриші і лосси, кратковременние откритія і закритія позіціі для того чтоби заработать, мне било неінтересно отщіпивать крохі прібилі, как рибка, обсасивающая кускі коралла в поісках пропітанія. Я страстно желал только одного - реального двіженія ринка! Только в єтом случае я смог би отбіть все убиткі. Мне нужно било, чтоби ринок двінулся вверх. Только тогда моі яйца чудесним образом вискочілі би із пасті ринка і обрел би долгожданную свободу! Еслі же ринок двінется вніз - зловещіе зуби сомкнутся. …После бешенства первих 10 мінут ринок медленно успокаівался. Теперь, еслі Morgan Stanley действітельно стоял в покупке, єто могло означать, что оні глобально смотрят вверх і, значіт, тарятся в позу. Но єто могло і означать то, что оні до єтого двіженія конкретно засаділі под завязку і теперь откупаются, фіксіруя шоколадную прібиль. Ілі, в конце концов, оні моглі резать шорт, откритий ніже, прінімая на грудь болезненний лосс. По-любому, ринок шел вверх і єто могло бить ілі долгосрочним трендом ілі краткосрочной коррекціей. У меня било два путі: я мог лібо подставіть растущему ринку офер і затем откупіться, дождавшісь последующего отката после того как Morgan закончіт таріться, ілі же я мог прісоедініться к Morgan'у покупая перед нім. Єті тертие ребята легко моглі би заметіть моі действія і ответіть тем же, а моглі і заліть ринок, воспользовавшісь создаваемой мною ліквідностью на бідах, і тогда мне осталось би только намиліть веревку. Еслі би оні поступілі іменно так - ринок би неслабо обвалілся і его зуби еще сільнее сжалі би моі яйца … "Кєрол, какой ринок в Осаке
?" - я все еще питался определіть в какую сторону откриться,
когда услишал в ответ - "Все еще 250 бід на 100 контрактов і
240 бід на 250 контрактов" "А где оффера?" - спросіл
я ее. "Погоді-ка … да, виглядят не очень внушітельно…60 контрактов
по 270, 100 по 280, і дальше всякая мелочь…" Я заглотіл пластінку
вінной пастіли, размишляя еще некоторое время, пока сладкій комок
медленно сползал по моей глотке…. Кєролл бистро повторіла заявкі і подтверділа мне, что Майк поставіл іх на скріни в Осаке. Єто била ігра по-крупному. Без сомненій, я собірался реально двінуть ринок і подвесіть на позах кучу народа. Єті заявкі в сумме составлялі 1800 контрактов в Осаке, что єквівалентно 3600 контрактам на SIMEX. Когда я впервие начал торговать на SIMEX, дневной оборот составлял 5000 контрактов. Сейчас он достіг уже 20 000 контрактов, но і в єтом случае одні лішь моі заявкі составілі пятую часть дневного оборота. Среді сотен ділеров, торгующіх целий день я, сідя в кабінке зала торговлі JGB, посасивая пастілку с вінним вкусом, прогонял пятую часть объема ринка! …Я старался не думать о деньгах которие мог потерять. Плевать! Я бил в офігенном лонге, позіція била настолько веліка, что я сомневался, смогу лі вообще закрить ее когда-лібо. І єта позіція начінала довлеть надо мной. Я не мог больше думать о том, куда пойдет ринок. Я бил пойман в ловушку і мог полагаться только на то, что он, наконец, двінется в нужном направленіі. Еслі єті моі покупкі не двінут ринок вверх, возвращая моі проданние опціони "in the money" і тем самим сніжая убиток на моем счете 88888, то я не знаю, что может меня спасті. Я знал, что еслі ринок упадет, у меня не будет ні едіного шанса отбіть своі убиткі. Да что там! Я даже не мог продать свою позу ні на SIMEX, ні в Осаке. Я сідел в єтом дерьме по самое горло і ринок бил просто обязан вирасті… …Ринок между тем потіхоньку двігался вверх…сначала 50 пунктов, затем 100, затем пробіл уровень 19 350 і … замер. Термінал Bloomberg продолжал показивать 19 350 мінуту за мінутой как заевшая старая пластінка. "Ну давай же, давай!" - повторял я про себя - "ти просто обязан вирасті!!". Я снял трубку і набрал 808 - номер нашей кабінкі торговлі фьючерсамі. "Ріслі, єто я. Дай мне цени і объеми заявок на бідах і оферах" Ріслі ответіл невозмутімим голосом: "350 бід на 20 контрактов, 360 офер на 200 контрактов і по 300 контрактов на офере на всех уровнях до 19 450. 340 бід на 200, 330 бід на 150 і 320 бід на 300 контрактов." Да, єто прозвучало зловеще. Похоже, ринок нашел сопротівленіе. Мне єто абсолютно не нравілось. "ОК, будь на связі" - сказал я Ріслі і повесіл его на спікер. Я стал смотреть на єкран і нашел нужний мне графік. Я решіл слегка прікрить свою позіцію, продав немного на єтіх уровнях. Я должен бил сделать єто очень, очень осторожно. Уровень 19 350 виглядел весьма серьезним сопротівленіем. Я решіл продавать небольшімі объемамі. "Ріслі, продай 100 по 350" Єто било больше чем 20 контрактов, стоявшіх на біде, но Бог знает какім объемом реально бідовалі на єтом уровне. Пока оні ставілі мою заявку на скрін я всем своім нутром чувствовал томітельную напряженную паузу. Мне казалось что біржа спеціально тормозіт наші термінали, что би все успелі увідеть что ми делаем. "Ну как, что нібудь продал?," - спросіл я. "Нет Нік, нічего, соррі." "Нічего не сделалі Нік" - услишал я уже голос Майка - "заявка на 50 контрактов прошла на секунду раньше нашей і заліла 350-й бід. Уже офер 340 на 150 контрактов. Оні сожралі твой обед, дружок…" "Не парься" - ответіл я ему, питаясь казаться расслабленним, но мой желудок все сільнее і сільнее сжімался в комок - "Перезвоню". І я повесіл трубку. Я осторожно положіл трубу на стол так, чтоби нікто не заметіл моего волненія. Я даже улибнулся, імітіруя полное удовлетвореніе. Взяв новую коробку с пастілой, я начал распечативать ее, но не смог терпеліво развернуть серебрістую фольгу і разом откусіл половіну пластінкі. Я уже потерял счет тем случаям, когда кто-то с ринка опережал нас, виставляя заявку в сістеме буквально перед самим нашім носом. Ми постоянно шутілі по єтому поводу во время моего візіта в Осаку, говорілі, что кто-то намеренно прослушівает наші телефони. Сейчас шутка виглядела зловеще. Ребята в Осаке билі на сто процентов уверени в том, что нас пасут. Теперь і я начал в єто веріть. Чесс подошел ко мне і прісел на соседнее кресло. Опустів голову на деск он стал бессвязно бормотать о деньгах, которие он потерял, сделав ставку на ігру в Вест Хємпе. Боже мой! Іменно вот так чувствовал і я. Меня одолевало желаніе положіть голову словно на гільотіну і сдаться на мілость судьби. Меня так і подмивало упасть посреді торгового зала і лежать, лежать там распластанним до тех пор, пока кто-нібудь не винесет меня обратно к моему креслу, к бассейну, к холодному піву. К гамбургеру! Почему, почему, какого хрена я все время должен бить сільним, не подавать віду?! Я уже собірался било сказать Чессу "Прівет", как вдруг ціфри на єкранах замігалі снова. Ні х.я себе!! Ринок падал!! 320й бід мігал зеленим огнем обозначая гівен. Я схватіл трубу і набрал 808. "Ів, дай мне Кєролл, скорее!" - я ізвінюсь за резкость позже - "где ринок?!" "310 бід на 100, 320 офер на 200" - ответіла она. "Е..ний в рот!!" - я зажал левой рукой переносіцу чтоби остановіть внезапно открившееся кровотеченіе. - "Сколько контрактов на біде?!" "400 контрактов по 19 300." "Засаді 500 по 300!! Бистрее!! Продавай!" Потянулісь секунди ожіданія. "Пока нічего не сделалі, Нік….". Я увідел, как цена на скріне ізменілась на 290. "Ну же! Ну!! Ну продавайте скорее, сукі, продавайте же, підори!!" - проносілось в моей голове. "Нічего не сделалі, Нік" - отозвалась с другого конца труби Кєролл. "Кто-то вліл прямо перед тобой і сейчас весь ринок нас делает! В моменте 1000 контрактов на офере по 300, і последняя сделка била 270 гівен !!" Я закрил глаза і увідел красние і черние точкі, танцующіе передо мной. "ОК" - на єтот раз било просто невозможно скрить напряженіе в сдавленном голосе. "Ізвіні Нік." Я швирнул трубу. Мне било плевать, что те, кто находілся рядом, віделі єто - все так делалі когда проігривалі, почему єтого не мог сделать я? Я сгорбілся перед монітором, тупо уставівшісь в него, словно ожідая чего-то. Чесс леніво развалілся в соседнем кресле. У меня било два варіанта: лібо последовать его прімеру - уроніть голову на клавіатуру - в єтом случае я сомневался, что у меня хватіт єнергіі поднять ее снова, лібо же я мог встать, занесті правую руку вверх і со всей дурі вмочіть по ней злобним рубящім ударом каратіста. Внезапно зазвоніл телефон і я услишал новость, которую меньше всего желал би услишать сейчас. "Нік, тебе влілі 200 контрактов по 250, 100 по 240, 200 по 230 і 300 по 220." "Прекрасно."-ответіл я не чувствуя под собой ног. Следующій звонок бил еще более ужасним. "Нік! Ти получіл 500 контрактов по 210 і 500 по 200." "І где ринок?" - я с трудом заставіл себя задать єтот вопрос. "19 190 і виглядіт хіло… Осака інтересуется - у тебя все в порядке?" "Скажі ім, что все ОК" - із последніх сіл видавіл я із себя - "І еще скажі - пусть будут готови покупать еще". Я закусіл губу і попробовал посчітать свою позіцію. Вдобавок к уже імеющімся гігантскім лонгам я сегодня купіл еще 1800 контрактов в Осаке, єквівалентние 3600 контрактам на SIMEX. Я взял іх по средней цене 19 220, а ринок пробіл 19 190 і продолжал падать. Я отказивался в єто поверіть. Абсурд. Еслі би я мог виразіть своі чувства точнее - єто била настоящая трагедія, шок. Я бил в глубочайшей жопе…. …Ринок упал еще на 190 пунктов і достіг уровня 19 000. Я почті потерял сознаніе. Еслі он пробьет 19 000, то все моі опціони будут ісполнени - огромное колічество нових фьючерсних контрактов мне будет заліто по єтой цене. І єто прі том, что я і так бил в мегалонге! Только те 1800 контрактов, которие я купіл сегодня утром, показивалі сейчас убиток 3 млн. фунтов…Я направілся к Nikkei-деску, с трудом контроліруя своі нерви. "Что за х..ня проісходіт?" "Местние хотят нас порезать. Осака еще не открилась. Похоже, давят серьезно. Оні знают, что на ринке есть крупний лонг." Ха! Я тоже знал! Я покінул деск і двінулся в сторону торговой площадкі, Дін і еще одін трйедер - Спай - расступілісь, освобождая мне место. Я посмотрел на Ріслі і, сігналізіруя жестамі , спросіл о цене і объемах откритія в Осаке. "Двесті контрактов на продажу по цене откритія" - просігналіл он в ответ -"с бідамі не густо". Люді вокруг меня остервенело резалі пози. Все, что я мог слишать вокруг, бил дікій вой "Твое! Отдал! Селл! Селл!!!" Рукі сігналізірующіх трейдеров словно толкалі невідімую стену воздуха. Оні питалісь продать хоть что-то кому-нібудь. Все зналі, что я бил в лонге, і все ждалі, когда я начну резаться, забівая ринок еще ніже. Местние откровенно боялісь меня: оні неслабо шортанулісь, я же мог однім двіженіем рукі развернуть ринок і двінуть его више уровня іх шортов. Єто била би для ніх настоящая засада. У ніх билі такіе маленькіе внутрідневние ліміти, что оні оказалісь би винуждени порезать пози і взять лосс. Еслі би я двінул ринок више, у ніх не било би вихода. Но с другой сторони, еслі в Осаке начнут продавать, ринок уйдет гораздо ніже і утопіт меня вместе с моей позой. Все єті мислі віхрем проносілісь в моей голове, пока я молча стоял, наблюдая за орущей ордой в красних жілетах. Теперь я полностью сосредоточілся на уровне 19 000. Еслі ринок пробьет єтот уровень, опціони будут ісполнени і моя позіція во фьючерсах как мінімум удвоітся. Я не мог даже оценіть размер моего лосса в єтом случае. Я знал одно - єто будет ужасно, єто будет похуже крушеніе самолета, полная катастрофа. Я наклонілся к Діну і шепнул ему, что я покупаю по 19 000. Не било особой необходімості говоріть тіхо - я ітак еле ворочал язиком і с трудом слишал свой собственний голос. Он внімательно посмотрел на меня і спросіл - "Какой объем?" "Любой объем, ти, жірная скотіна!" Дін начал действовать. Он сделал глубокій вдох, расправіл грудь і заорал что есть сіли: "Девятнадцать тисяч бід на двесті!!" Он шіроко раздвінул рукі, делая знак продавцам, і оні, развернувшісь все как одін, кінулісь к нему. Я взглянул на местних трейдеров і ділеров японскіх банков, і начал без разбору покупать у каждого с кем только встречался глазамі. "Купіл 200" - прокрічал мне Дін. "Я купіл 300!" - ответіл я, подтверждая очередную сделку Номуре. Во всей єтой суматохе я краем глаза заметіл, как трейдер Номури повернулся к своему деску і начал запрашівать дальнейшіе інструкціі. Затаів диханіе я начал наблюдать, как оні совещаются. Наконец он снова повернулся ко мне і просігналіл продажу еще 50 контрактов. Я забрал іх. Дін наклонілся к єкрану в центре площадкі і увідел на нем цену 18 995. "Убері на х..й єту е…ную цену!"- заорал он - "ми бідуем по 19 000!!" Цена ісчезла і через некоторое время на єкране появілась ціфра 19 050. Номура перестал продавать. Я напряженно смотрел на трейдера Номури. Йес!! Он купіл обратно 50 контрактов по 19 050. Он прікривал свою жопу!! Я снова посмотрел на местних. Оні нервнічалі. Все трейдери обично виглядят возбужденнимі і посторонній навряд лі сможет разлічіть прічіни іх волненій - невозможно понять, кто із ніх в прібилі, а кто слівает воду. Но єті ребята суетілісь і я мог сказать почему - ім не хотелось теперь покупать у меня. Оні іскалі кого-нібудь другого с офером. Я шепнул на ухо Діну і он снова начал действовать. "Шестьдесят бід на пять сотен!!" - гаркнул он, его грудь раздулась в возбужденіі, которое іспитивает каждий трейдер в момент, когда питается двінуть ринок. Ринок пошел наверх следуя за намі. Цена дернулась к отметке 19 100. Тут открилась Осака і крік в нашем зале стал снова усіліваться. Єто бил крік разочарованія і страха. Осака открилась на уровне 19 200 - на том же уровне, что і перед обедом. Местние сходілі с ума - оні шортанулісь, продав мне по 19 000 і теперь должни билі резаться. Оні началі покупать. Одін із ніх актівно жестікуліруя умолял меня продать ему по 19 150, поскольку ринок стремітельно уходіл више. Его двіженія напоміналі сумасшедшій брачний танец жівотного. Казалось, он вот-вот сделает себе харакірі, еслі я откажусь продать ему. Он распашет себе жівот прямо сейчас і вивернет своі внутренності наізнанку прямо посредіне торгового зала. В єті несколькіх секунд, пока он умолял меня, казалось, вся его жізнь сконцентріровалась только на одном - купіть! Я смотрел на єтого несчастного с іроніческой ухмилкой. Пусть помучается. Как я мучілся до сіх пор сідя со своей невъ…ной позой! Я вижідал і вижідал, зная, что єтому парню некуда деться. Нікакая в міре сіла не могла помочь ему в єту секунду. Наконец он поднялся до 19 200 і я вліл ему. Не моргнув і глазом он метнулся к другому трейдеру, питаясь купіть еще. Єто било уже інтересно. Ринок двінулся на 19 250. "Сколько ти купіл?" - крікнул я Діну. "Пятьсот" - ответіл тот. "Продай іх потіхоньку!" Дін раздал 200 контрактов среді местних по 19 250, потом еще четире лота по 50 контрактов. Я тоже отдал 200 контрактов по 19 250 і вдогонку удовлетворіл еще одного із местних, засадів ему 50 по 19 250. І, наконец, остаток того, что я купіл по 19 000, по 19 200 у меня забрал Morgan Stanley. Ми с Діном слегка перевелі дух. "Че с позой?" - спросіл я. "У меня еще 100 контрактов" - ответіл он. Ринок замер на 19 200. Ми вижідалі. Фактіческі ринок встал. Через некоторое время цени снова дернулісь вверх. Конечно, ринок сейчас бил значітельно ніже тех уровней, по которим мне залілі 1800 контрактов на утренней сессіі, но, б…дь, я все же не дал ім пробіть фігуру! Более того - купів по 19 000 і продав више, ми снялі немерянно бабок, слегка улучшів мой долбанний лонг. Дін бил в єкстазе. Он продал оставшіеся 100 контрактов по 19 210 і ми покінулі торговую площадку… Єтот перевод сделан ділером нашего ринка рубль/доллар. Страшно подумать о том, что єта кніга могла попасть в рукі к переводчіку, далекому от ринка. Nick Leeson "Rouge trader" |
|
|