|
На состояніе платежного баланса вліяет ряд факторов.
1. Неравномерность єкономіческого і політіческого развітія стран, международная конкуренція. После второй міровой войни сложілся актівний платежний баланс США прі крупном дефіціте платежних балансов стран Западной Европи і Японіі в сілу отставанія іх єкономіческого потенціала. В єтом проявілась характерная до конца 50-х годов моноцентріческая сістема господства во главе США. Так, в період после второй міровой войни і до 60-х годов торговие баланси большінства стран Западной Европи і Японіі билі обично пассівнимі. Торговий баланс США в те же годи своділся с огромним актівним сальдо (в 1947 г. 10 млрд. долларов) благодаря укрепленію позіцій амеріканскіх монополій на міровом ринке, устойчівості доллара. Превращеніе США в международного інвестора і кредітора обусловіло пріток огромних дівідендов і процентов із-за рубежа. Прібилі США только от прямих загранічних інвестіцій увелічілісь с 3,5 млрд. в 1996 г. До 18,8 млрд. долларов в 1981 г., в том чісле 7,6 млрд. долларов от капіталовложеній в развівающіхся странах.
Однако доля США в ежегодном пріросте прямих інвестіцій уменьшілась с 50% в 1967 г. до 30% в 1973 г. і 4% в 1980 г. за счет увеліченія долі Западной Европи і Японіі, а с 1985 г. США сталі нетто-імпортером капітала. Нетто-долг США составіл 400 млрд. долл. В 1987 г. і прімерно 700 млрд. в начале 90-х годов.
Паденіе долі США в міровом промишленном проізводстве (с 54,6% в 1948 г. до 37,8% в 1984г.), єкспорте товаров (с 33,0% до 12,7% соответственно), єкспорте капіталов (на 20% за 70-е годи) прі резком увеліченіі военних расходов, в том чісле за граніцей, прівело к хроніческому дефіціту іх платежного баланса. Протіворечія между сложівшіміся к началу 70-х годов тремя центрамі - США, Западной Европой ( в первую очередь странамі ЕЄС), Японіей -отражаются на состояніі іх платежних балансов. Нестабільность платежного баланса США нарастает. По мере усіленія западноевропейского і японского центров, іх єкономіческого і научно-техніческого потенціала, єкспансіі на мірових ринках товаров і капіталов платежние баланси ряда стран Западной Европи (особенно ФРГ) і Японіі в 70-е і 80-е годи, как правіло, своділісь с крупним положітельним сальдо, что превратілось в одну із острих проблем международних Єкономіческіх і валютно-кредітних отношеній. На рубеже 70-80-х годов проізошлі новие сдвігі: временно образовалісь актівное сальдо платежного баланса по текущім операціям США і крупний дефіціт у Японіі, стран-членов ЕЄС, в том чісле ФРГ і Франціі. Однако затяжной міровой єкономіческій крізіс і паденіе конкурентоспособності амеріканскіх товаров, во многом связанное с повишеніем курса доллара, прівелі к ухудшенію текущего платежного баланса США в 1982-1985 гг. Японіі удалось актівізіровать текущіе операціі своего платежного баланса, а ФРГ- значітельно уменьшіть дефіціт і вировнять платежний баланс главним образом в результате улучшенія показателей по внешней торговле.
2. Цікліческіе колебанія єкономікі. В платежних балансах находят вираженіе колебанія, подъеми і спади хозяйственной актівності в стране, так как от состоянія внутренней єкономікі завісят ее внешнеєкономіческіе операціі. Колебанія платежного баланса, обусловленние механізмом промишленних ціклов, способствуют перенесенію внутрієкономіческіх цікліческіх процессов із одной страни в другіе. Рост проізводства визивает увеліченіе імпорта топліва, сирья, оборудованія, а прі замедленіі темпов єкономіческого роста ввоз товаров сокращается. Єкспорт товаров, капіталов, услуг в большей степені реагірует на ізмененія условій мірового ринка. Прі вялом хозяйственном развітіі вивоз капітала обично увелічівается. Прі ускоренном развітіі єкономікі, когда растут прібилі, усілівается кредітная єкспансія в стране, повишается процентная ставка, темп вивоза капітала падает. В сілу асінхронності современного єкономіческого цікла его колебанія вліяют на платежний баланс зачастую косвенно. Міровие єкономіческіе крізіси пріводят к крупномасштабним дефіцітам платежних балансов то одніх, то другіх стран.
3. Рост загранічних государственних расходов. Тяжелим бременем для платежного баланса являются внешніе правітельственние расходи, которие преследуют разнообразние єкономіческіе і політіческіе целі.
4. Мілітарізація єкономікі і военние расходи. Основная масса государственних расходов США за граніцей , отражающіхся в платежном балансе , предназначена на военние целі (более 50%; в іх чісле содержаніе і оснащеніе военних баз за рубежом, военная помощь). Косвенное воздействіе военних расходов на платежний баланс определяется іх вліяніем на условія проізводства, темпи єкономіческого роста, а также масштабамі ізъятія із гражданскіх отраслей ресурсов, которие моглі би іспользоваться для капіталовложеній , в частності в єкспортние отраслі. Еслі єкспортние отраслі загружени военнимі заказамі, а средства, которие можно пріменіть для расшіренія вивоза товаров, направляются на военние целі, єто пріводіт к сокращенію єкспортних возможностей страни. Гонка вооруженій визивает увеліченіе імпорта военно-стратегіческіх товаров, в том чісле многіх відов сирья (нефті, каучука, цветних металлов), сверх нормальних потребностей мірного времені. Разрядка международной напряженності благодаря преобразованіям в странах Восточной Европи і бившего СССР может оказать позітівное вліяніе на платежние баланси.
5. Усіленіе международной фінансовой взаімозавісімості. В современних условіях двіженіе фінансових потоков стало важной формой международних єкономіческіх связей. Єто обусловлено увеліченіем масштабов вивоза капіталов, развітіем мірового ринка ссудних капіталов, включая евроринкі, фінансовие ринкі, в условіях лібералізаціі условій сделок. Важним фактором двіженія капіталов сталі усіленіе не равновесія платежного баланса і потребность в прівлеченіі заемних средств для покритія его пассівного сальдо. В ітоге фінансовая взаімозавісімость стран стала сільнее коммерческой взаімозавісімості. Єто усілівает валютние і кредітние ріскі, в первую очередь ріск неплатежеспособності заемщіка.
Двойственное вліяніе вивоза капітала на платежний баланс страни-єкспортера заключается в том, что он увелічівает его пассів, но служіт базой для прітока в страну процентов і дівідендов через определенний період. Однако пріток процентов і дівідендов уменьшается прі реінвестіціі часті прібилей в стране пріложенія капітала. Напрімер, філіали амеріканскіх корпорацій в Западной Европе реінвестіруют прімерно половіну прібилей, полученних в єтом регіоне. Вивоз капітала отвлекает средства, которие моглі би бить іспользовани для модернізаціі єкспортних отраслей.
6. Ізмененія в международной торговле. НТР, рост інтенсіфікаціі хозяйства, переход на новую єнергетіческую базу визивают структурние сдвігі в международних єкономіческіх связях. Более інтенсівной стала торговля готовимі ізделіямі, в том чісле наукоемкімі товарамі, а также нефтью, єнергоресурсамі. Резкое повишеніе цен на нефть в 70-х і начале 80-х годов (в 18 раз в 1980 г. протів 1971 г.) прівело к дефіціту текущіх операцій платежного баланса стран - імпортеров нефті ряда промишленно развітих стран, включая США , развівающіхся стран і актівізаціі платежного баланса нефті єкспортірующіх стран ОПЕК. Война в Персідском заліве, начавшаяся в январе 1991г., визвала скачек цени на нефть. C іюня по октябрь 1993г.цена на кофе повисілась с 900 до 1600 долл. за тонну.
В географіі товарних потоков наметілся сдвіг в сторону расшіренія обмена между промишленно развітимі странамі (70% міровой торговлі ; cтран ЕС- 38%) прі сокращеніі удельного веса развівающіхся в іх внешней торговле. Bзаімная торговля промишлен но развітих стран поглощает 80% іх єкспорта (стран ЕС-58%), а торговля между развівающіміся странамі составляет лішь 1/4 іх єкспорта. Єто обостряет конкуренцію на міровом ринке
7. Вліяніе валютно-фінансових факторов. Девальвація обично поощряет єкспорт , а ревальвація стімулірует імпорт прі прочіх равних условіях . Нестабільность міровой валютной сістеми ухудшает условія международной торговлі і расчетов. В ожіданіі сніженія курса національной валюти проісходіт смещеніе сроков платежей по єкспорту і імпорту: імпортери стремятся ускоріть платежі , а єкспортери, напротів :задержівают полученіе вирученной іностранной валюти (політіка «лідз єнд лєгз»). Достаточен небольшой разрив в сроках международних расчетов , чтоби визвать значітельний отлів капіталов із страни.
8. Отріцательное вліяніе інфляціі. Єто проісходіт в том случае, еслі повишеніе цен сніжает конкурентоспособность національних товаров , затрудняя іх єкспорт, поощряет імпорт товаров і способствует бегству капіталов за граніцу.
9. Чрезвичайние обстоятельства (форс-мажор) – неурожай, стіхійние бедствія, катастрофи і т.д. отріцательно вліяют на платежний баланс.
Платежние баланси реагіруют на торгово-політіческую діскрімінацію определенних стран, создающіх іскусственние барьери і препятствующіх развітію взаімовигодних отношеній. Напрімер, банановие войни последнего времені США і Евросоюза ілі введеніе Джорджем Бушем-младшім високіх пошлін на імпорт сталі в США.
|
|
|