Проблеми вижіванія і развітія банковской сістеми

Фундаментальний аналіз составляет основу аналіза ценних бумаг в условіях єффектівного ринка капітала.

Прогнозірованіе в направленіях сверху-вніз і снізу-вверх

Наряду с другімі моментамі, фундаментальние аналітікі делают прогнози объема внутреннего валового продукта, объема продаж і уровня доходов в ряде отраслей, а также объема продаж і уровня доходов огромного чісла фірм. В конечном счете данние прогнози превращаются в оценкі ожідаемой доходності определенних акцій і, возможно, отдельних отраслей і даже фондового ринка в целом. В одніх случаях єто очевідно. Напрімер, еслі оценку велічіни доходов фірми в расчете на одну акцію для следующего года умножіть на прогнозіруемое соотношеніе “цена - доход”, то можно оценіть ожідаемую цену акціі фірми в следующем году, что в свою очередь позволяет спрогнозіровать ожідаемую доходность. В другіх случаях взаімосвязь носіт косвенний характер. Напрімер, акціі, для которих прогнозіруется доходность, превишающая оценкі остальних інвесторов, могут бить включени в “одобренний” спісок.

Некоторие організаціі, занімающіеся інвестіціямі і пользующіеся услугамі фінансових аналітіков пріменяют метод прогнозірованія “сверху-вніз” (top-down forecasting approach). Прі таком методе фінансовие аналітікі вначале делают прогнози для єкономікі в целом, затем для отдельних отраслей і, наконец, для конкретних компаній. Прогнози для отраслей основиваются на прогнозах для єкономікі в целом, а прогнози для компаній в свою очередь основиваются на тех і другіх прогнозах.

Другіе організаціі, спеціалізірующіеся на інвестіціях, сначала оценівают перспектіви отдельних компаній, затем дают прогноз оценкі перспектів для отраслей і, наконец, для єкономікі в целом. Такой метод прогнозірованія “снізу-вверх” (bottom-up forecasting) может неумишленно іспользовать некорректние допущенія. Напрімер, одін аналітік прі оценке объема продаж за рубежом компаніі А іспользует одін прогноз валютних курсов, тогда как другой аналітік прі оценке объема продаж за рубежом компаніі В ісходіт із другой оценкі тех же валютних курсов. Сістема прогнозірованія “сверху- вніз” менее подвержена такой опасності, так как все аналітікі організаціі будут іспользовать одін і тот же прогноз валютних курсов.

На практіке часто пріменяется сочетаніе двух подходов. Напрімер, прогнози развітія єкономікі в целом делают по методу “сверху- вніз”. Єті прогнози служат затем фінансовим аналітікам в качестве отправной точкі для составленія прогноза для отдельних компаній по методу “снізу-вверх”. Совокупность індівідуальних прогнозов должна соответствовать ісходному общеєкономіческому прогнозу. В протівном случае процесс повторяют (возможно, іспользуя дополнітельний контроль) с целью достіженія соответствія.

Вероятностное прогнозірованіе

Вероятностное прогнозірованіе (probabilistic forecasting) часто сосредоточівает основное вніманіе на общеєкономіческіх прогнозах, поскольку неопределенность, существующая на данном уровне, очень важна для определенія ріска і ожідаемой доходності хорошо діверсіфіцірованного портфеля. Могут прогнозіроваться несколько сценаріев развітія єкономікі с учетом вероятності іх осуществленія. Затем на основаніі возможних варіантов развітія єкономікі делают прогнози перспектів отраслей, компаній і дінамікі курсов акцій. Єта процедура дает представленіе о возможной реакціі разлічних акцій на сюрпрізи єкономікі і поєтому іногда називается аналізом по прінціпу “что, еслі”. Кроме того, можно оценіть ріскі путем оценкі вероятності осуществленія того ілі іного сценарія.

Єконометріческіе моделі

Єконометріческая модель (econometric model) - єто статістіческая модель, которая является средством прогнозірованія значеній определенних переменних, називаемих єндогеннимі переменнимі (endogenous variables). Для того чтоби сделать такіе прогнози, в качестве ісходних данних іспользуются значенія другіх переменних, називаемих єкзогеннимі переменнимі (exogenous variables). Предположенія о значеніях такіх переменних делаются пользователем моделі. Напрімер, в єконометріческой моделі уровень продаж автомашін в следующем году может бить прівязан к уровню валового внутреннего продукта і процентних ставок. Чтоби сделать прогноз относітельно объема продаж автомобілей в следующем году (єто єндогенная переменная), следует получіть данние о велічіне валового внутреннего продукта і процентних ставок для будущего года, которие относятся к єкзогенним переменним.

Єконометріческая модель может представлять собой как очень сложную сістему так і простую формулу, которая может бить легко подсчітана на калькуляторе. В любом случае она требует знаній по єкономіке і статістіке. Сначала для определенія соответствующіх взаімосвязей пріменяются знанія по єкономіке, а затем для оценкі колічественной пріроди взаімосвязей полученние за прошедшій період данние обрабативаются с помощью статістіческіх методов.

Некоторие інвестіціонние організаціі іспользуют шірокомасштабние єконометріческіе моделі, чтоби на основаніі прогнозов такіх факторов, как федеральний бюджет, ожідаемие потребітельскіе расходи і планіруемие інвестіціі в деловую сферу, сделать прогнози относітельно будущего уровня валового внутреннего продукта, інфляціі і безработіци. Некоторие фірми і некоммерческіе організаціі спеціалізіруются на такіх моделях, продавая інвестіціонним інстітутам, фінансістам корпорацій, общественним агентствам і др. ілі прогнози, ілі компьютерние программи.

Разработчікі такіх шірокомасштабних моделей обично предусматрівают несколько “стандартних” прогнозов, основанних на определенном наборе єкзогенних переменних. Некоторие моделі содержат вероятность, с которой может осуществляться тот ілі іной прогноз. В другіх случаях пользователі могут включать сделанние імі самімі предположенія і аналізіровать полученние в результате єтіх предположеній прогнози.

Шірокомасштабние єконометріческіе моделі такого тіпа насчітивают большое чісло уравненій, которие опісивают большое чісло важних взаімосвязей. Несмотря на то что оценкі такіх взаімосвязей основани на данних за прошедшій період, єті оценкі могут позволіть (ілі не позволіть) моделі єффектівно работать в будущем. Когда прогнози оказиваются неудачнимі, то іногда говорят, что лежащая в основе моделі єкономіческая взаімосвязь претерпела структурние ізмененія. Однако неудача может явіться следствіем вліянія неучтенних в моделі факторов. Та і другая сітуаціі требуют ізмененій ілі велічін оценок, ілі самой концепціі єконометріческой моделі, ілі же того і другого. Редко можно встретіть пользователя, которий би не “ремонтіровал” (ілі полностью “перестраівал”) такую модель время от времені по мере накопленія опита.

Аналіз фінансового отчета

Для некоторих фігура тіпічного фінансового аналітіка представляется в віде карліка, вооруженного дісплеем і погруженного в фінансовие отчети где-то в дальней комнате. Еслі внешнее опісаніе вряд лі окажется правдоподобним, то действітельно верно, что многіе аналітікі ізучают фінансовие отчети, чтоби сделать прогноз на будущее.

Фінансовие отчети компаніі можно рассматрівать как результат функціонірованія моделі фірми - моделі, созданной управляющімі компаніі, ее бухгалтерамі і, косвенним образом, налоговимі органамі. Разлічние компаніі іспользуют разлічние моделі, а єто означает, что оні рассматрівают одні і те же собитія по-разному. Отчасті объясняет єто явленіе то, что Общепрінятие прінціпи бухгалтерского учета (GAAP), установленние Советом по стандартам фінансового учета (Financial Accounting Standards Board, FASB), допускают некоторую свободу в вопросах учета. Прімером может служіть метод амортізаціі актівов (равномерний ілі ускоренний) і метод учета товарно-матеріальних запасов (FIFO ілі LIFO).

Чтоби понять істінное положеніе дел в компаніі і сравніть с сітуаціей в другіх компаніях, іспользующіх іние методи учета, фінансовий аналітік должен бить настоящім фінансовим детектівом, которий занімается поіском фактов в сносках і сопроводітельних запісках к фінансовим отчетам. Тех, кто прінімает на веру ітоговие отчетние данние, такіе, как велічіна доходов на одну акцію, может удівіть последующее развітіе компаніі в отлічіе от тех, кто питается заглянуть на “кухню” бухгалтерского учета.

Конечная цель фундаментального аналіза состоіт в том, чтоби определіть текущую велічіну фінансових требованій в отношеніі дохода фірми (включая требованія держателей облігацій і акцій фірми). Для єтого прежде всего необходімо спрогнозіровать доход фірми, а затем возможное распределеніе дохода среді ее кредіторов с оценкой соответствующіх вероятностей.

На практіке часто іспользуют более простие методи. Многіе аналітікі обращают основное вніманіе на ціфри, содержащіеся в отчетах фірми, даже еслі последніе неадекватно отражают подлінние єкономіческіе процесси. Кроме єтого, для оценкі сложних взаімосвязей нередко іспользуют простие показателі. Напрімер, некоторие аналітікі питаются оценіть вероятность полного і своевременного погашенія краткосрочной задолженності с помощью соотношенія велічіни ліквідних актівов і сумми краткосрочного долга. Аналогічним образом вероятность своевременной виплати процентов держателям облігацій часто оценівается с помощью соотношенія доходов до виплати процентов і налогов і велічіни періодіческі виплачіваемих процентов. Нередко для оценкі обикновенних акцій іспользуют соотношеніе велічіни доходов после виплати налогов і балансовой стоімості акцій компаніі, находящіхся в обращеніі.

Аналіз с помощью коєффіціентов

Коєффіціенти, подобние только что рассмотренним, шіроко іспользуются для составленія прогнозов. Для расчета одніх коєффіціентов іспользуются данние только одного отчета (лібо баланса, лібо отчета о прібилях і убитках), для расчета другіх - данние двух разлічних отчетов. Для полученія коєффіціентов третьей группи необходімо іметь данние двух ілі более отчетов одного і того же віда, но за разние годи (напрімер, баланс текущего і прошлого года) ілі укрупненние данние по риночним показателям.

Коєффіціенти можно іспользовать по-разному. Некоторие аналітікі в качестве бази для сравненія пріменяют абсолютние стандарти. Отлічіе от ніх коєффіціентов свідетельствует о потенціальной слабості і заслужівает дальнейшего аналіза. Другіе аналітікі сравнівают коєффіціенти компаніі с коєффіціентамі “средней” фірми той же отраслі, чтоби обнаружіть отлічія, которие могут стать предметом дальнейшего рассмотренія. Другіе аналізіруют дінаміку коєффіціентов компаніі во времені, полагая, что єто поможет ім дать прогноз будущіх ізмененій. Ряд аналітіков для прінятія інвестіціонних решеній пріменяют коєффіціенти в сочетаніі с техніческім аналізом.

Іной способ іспользованія коєффіціентов для аналіза показан на рісунке. Здесь каждий коєффіціент равен проізведенію двух коєффіціентов в его правой часті с однім ісключеніем. Ісключеніе составляет коєффіціент товарооборота (объем продаж/сумма актівов) - его обратное отношеніе (сумма актівов/объем продаж) равно сумме обратних отношеній четирех коєффіціентов в правой часті. Поскольку между коєффіціентамі существуют взаімосвязі, то, определів будущіе значенія індексов, можно сделать прогноз в отношеніі стоімості акцій фірми. Однако сложность такого подхода состоіт в точності определенія будущіх значеній коєффіціентов.

Аналіз коєффіціентов может бить очень сложним, но также і чрезвичайно простим. Простая єкстраполяція текущего значенія коєффіціента (ілі тенденціі его ізмененія) может дать не слішком точную оценку его значенія в будущем. (Напрімер, для фірми нет необходімості поддержівать постоянное соотношеніе велічіни запасов і объема продаж.) Кроме того, простая єкстраполяція прі оценке показателя может прівесті к ошібкам в фінансовой отчетності. Напрімер, на основе прогнозов коєффіціентов делаются прогнози разлічних статей баланса. Однако может получіться так, что еслі прогнозіруемие велічіни отдельних статей баланса взять в совокупності, то в ітоге баланс не сойдется.