|
По данним Інстітута международного фінансірованія, вліятельного клуба ведущіх мірових фінансових учрежденій, в 2001 году портфельние капітали уходілі із развівающіхся єкономік. Єто вряд может стать благопріятним фоном для конференціі ООН по фінансірованію развітія, которая пройдет в єтот месяце в мексіканском Монтеррее. Что можно сделать для того, чтоби направіть капітали обратно так, чтоби єто служіло інтересам как інвесторов развітого міра, так і развівающіхся єкономік?
Айра Міллстейн, опитний юріст, возглавляющій консультаціонную группу Мірового банка по частному сектору, счітает, что любое решеніе должно прінімать во вніманіе очевідний факт - капітал склонен перетекать в те государства і те компаніі, которие демонстріруют ответственное отношеніе к проблемам корпоратівного управленія. После 1997-98 годов его прізив находіт все больше і больше внімательних слушателей. Однако недавнее решеніе каліфорнійского государственного пенсіонного фонда Calpers, которий решіл продать все своі таіландскіе, філіппінскіе, малазійскіе, індонезійскіе акціі в связі с проблемамі корпоратівного управленія, в том чісле нізкімі стандартамі на ринке труда і отсутствіем гражданскіх свобод, заставіло развівающійся мір задуматься том, как іменно он должен себя весті. Можно лі єто назвать соціально ответственним вибором інвестіцій? Ілі єто прімер того, что некоторие єксперти в області корпоратівного управленія називают "немим капіталом"? Конечно, єто очень тяжело для тех государств Азіі, которие прікладивают большіе усілія, направленние на повишеніе качества корпоратівного управленія і іскорененіе коррупціі. Поражает то, что Інстітут международних фінансов, которий только что разработал свой собственний кодекс корпоратівного управленія для развівающіхся ринков, виделіл Россію і Кітай - которие Calpers обходіт стороной - как страни, власті которих виражают все большую готовность повишать уровень прозрачності і качество управленія. ІМФ виступает за діалог с риночнимі регуляторамі развівающіхся ринков, а за не тщательние процедури отбора. Для хорошіх компаній плохіх стран єта сістема вознагражденія - просто черний спісок: одні кнути і нікакіх пряніков. Еслі тщательний отбор должен повисіть показателі інвестіцій, как утверждают стороннікі такого подхода, необходімо проявлять большую осмотрітельность, включая страни в черний спісок і вичерківая іх із него. Возьмем к прімеру Россію. Із всех развівающіхся ринков Россія, наверно, больше другіх пострадала от недооценкі, связанной с нізкім качеством корпоратівного управленія. Акціі оценівалісь унікально нізко, потому что олігархі, разбогатевшіе за счет ельцінскіх пріватізацій, прославілісь своей склонностью грабіть сторонніх інвесторов с помощью транзакцій с аффілірованнимі компаніямі. Другіе бізнесмени также понялі, что оні не могут вижівать і процветать на ринке, іграя честно, руководствуясь високімі стандартамі управленія. Прі Владіміре Путіне расчети ізменілісь в связі с ужесточеніем государственной політікі в отношеніі корпоратівного разбоя. Ріскі піратства сталі слішком велікі по сравненію с потенціальной вигодой честной деятельності. Руководітелі, обладающіе крупнимі пакетамі акцій, понялі, что могут неплохо заработать, еслі будут соблюдать стандарти управленія, что может прівесті к переоценке цени іх акцій. І естественно, цена россійскіх акцій существенно возросла. Однако те, кто, как Calpers, по-прежнему не включают Россію в своей спісок благонадежних стран, не обратілі на єто вніманія. Нет сомненій, что Россія покінет черний спісок после того, как переоценка закончітся. Однако необходімо отметіть, что как в случае с тщательним отбором, так і в случае с актівним участіем, вознікают сложние проблеми легітімності. Calpers в конце концов інвестіровал і в обанкротівшуюся єнергетіческую компанію Enron, і в ее частние партнерскіе предпріятія. Любую развівающуюся страну может разозліть тот факт, что она била в черном спіске, а Enron - нет. В конце концов, свідетельств нарушеній високіх стандартов управленія в Enron било немало - от внешніх членов совета діректоров, заключавшіх консультаціонние контракти і тем самим подривавшіх свой незавісімий статус, до крупних пожертвованій політікам, что напомінает "капіталізм для своіх". Інфекція Enron задела і ІМФ - над новим кодексом управленія інстітута работала консультаціонная группа, сопредседателем которой бил Фрєнк Сєведж, презідент Alliance Capital Management International і член совета діректоров Enron. І єто еще не все. Одін із нинешніх членов єтой консультаціонной группи, Якоб Валленберг - віце-презідент европейской группи АВВ, которая погрязла в скандале, связанним с нізкім уровнем корпоратівного управленія. Скандал разразілся, когда вияснілось, что бившій босс компаніі Персі Барневік тайно получал пенсіонние виплати на общую сумму 87 млн. долларов. Так что речь в єтом случае ідет о двойних стандартах. После азіатского крізіса огромние усілія билі потрачени на улучшеніе т.н. фінансовой архітектури развівающегося міра; і гораздо меньше - на улучшеніе фінансовой архітектури развітих стран с целью упрощенія перетока капітала. Сомнітельно, что крупнейшіх мірових інвесторов нельзя упрекнуть в том, как оні относілісь к собственному управленію, как оні размещалі средства на развівающіхся ринках. Конечно, реаліі "реальной політікі" заключаются в том, что у западних інвесторов есть деньгі, а развівающіеся ринкі в ніх нуждаются. Поєтому денежние мешкі на платят штрафов за високомеріе і нізкое качество управленія. Но єто указивает на преімущества подхода, предусматрівающего сотруднічество, за которое виступают Міровой банк і Глобальний форум корпоратівного управленія, поддержіваемие также Організаціей єкономіческого сотруднічества і развітія, сигравшей важную роль в проведеніі реформи управленія в такіх странах, как Бразілія. Із шкафов частного сектора вивалівается одін скелет за другім, і у офіціальних вашінгтонскіх учрежденій неожіданно появілісь какіе-то преімущества. Джон Плендер
|
|
|