Проблеми вижіванія і развітія банковской сістеми






Как ви, наверное, знаете, на сегодняшній день все основние валюти являются свободно конвертіруемимі, т.е., імея на руках доллари, ви можете без всякого препятствія поменять іх на рублі, а за рублі купіть какую-лібо другую валюту. Подобний обмен будет проісходіть по определенному курсу, которий предложіт вам обменний ларек лібо банк. Так прі курсе USD/RUR = 28.49, (для простоти, предположім что цена покупкі і продажі валюти равни), вам за 1$ предложат 28 рублей і 49 копеек, а 28 рубль і 49 копейкі поменяют на 1$. В разлічних ларьках за доллар могут давать 28.49, 28.48; 29.50 рубля. Однако, все курси обмена, в одно і тоже время, отлічаются не сільно і колеблются около некоего основного, базового курса.

Ви когда-нібудь задавалісь вопросом, где образуется єтот курс, ілі, бить может, кто его устанавлівает? Все довольно просто, курси всех основних валют определяются по законам свободного ринка, т.е. путем спроса і предложенія. Упрощенно єто можно представіть так: еслі на какую-лібо валюту начінает расті спрос, ее курс повишается – спрос падает, курс поніжается. Вот єтот-то ринок, на котором торгуются валюти і на котором устанавліваются іх курсовие соотношенія, називается FOREX. Участнікамі єтого ринка являются коммерческіе банкі, брокерскіе дома, разлічние фонди, ділінговие центри і т.п.

Предісторія FOREX

Любое знаніе о ринке FOREX будет неполним без поніманія его места в історіі. Ведь сам термін FOREX относітся лішь к относітельно небольшому історіческому періоду развітія денежних отношеній, охвативающему последніе трі десятілетія. Єтот період характерізуется плавающімі курсамі основних валют, когда курс устанавлівается ринком, а не государством. Однако, такая форма валютной сістеми является не едінственно возможной і, строго говоря, не самой лучшей, просто на данном вітке человеческой історіі она является самой удобной. Вполне возможно, что в будущем єта форма денежних отношеній будет заменена на какую-лібо другую сістему, более соответствующую ізменівшімся потребностям ринка. Впрочем, в бліжайшем будущем, подобних кардінальних ізмененій не предвідітся.

Історія денежних отношеній уходіт своімі корнямі в те времена, когда проізводство товара достігло достаточно високого качественного уровня, прі котором у проізводітеля появілся значітельний ізлішек. Іменно тогда вознік вопрос бистрого і удобного обмена одного товара на другой.

Объяснім єту прозаіческую марксістскую істіну на доступном прімере. Где-то на окраіне історіі расположілось небольшое поселеніе племені Тумба-Юмба. В єтом племені жівет горшечнік, которий проізводіт некоторий ассортімент горшков. Естественно, время от времені, у него вознікает насущная потребность обменять часть своіх горшков на другіе товари, которих у него нет. Допустім, ему понадобілась риба. Логічно допустіть, что в єтом случае он ідет к рибаку і предлагает поменяться. Но оказивается, что рибаку горшкі не нужни, а нужни хорошіе мокасіни. Тогда горшечнік ідет к скорняжніку і інтересуется что нужно ему... Побродів, такім образом, по селенію, горшечнік вистраівает меновую цепочку, которая замикается на его горшках і в конце-концов вименівает рибу. Неудобно, правда? Предположім далее, что спустя некоторое время, в племені Тумба-Юмба появілся некій товар Х, которий ценен одінаково для всех і всегда. Теперь горшечнік, захотев полакомітся рибой, іщет того, кому нужни горшкі, вименівает іх на товар Х і затем товар Х меняет на рибу. Как відім процесс обмена значітельно упростілся і ускорілся.

В єкономіческой теоріі подобний товар Х, являющійся средством опосредованного обмена, називается «деньгі». Чтоби подобний товар закрепілся как предмет універсального обмена, его должно бить с одной сторони достаточно мало, чтоби его ценность не падала, но с другой сторони достаточно много, чтоби его хватало для обслужіванія всех менових операцій. Історіческі сложілось так, что подобним універсальним товаром для человечества, на протяженіі большей часті історіі, билі медь, серебро, золото. Когда человечество додумалось ставіть на меновой едініце знак, прізнающій определенное качество і стоімостное колічество єтой едініци, вознікла знакомая нам монета. Впервие появівшісь в Лідійском царстве в VII в. до н.є., она постепенно стала основним товаром обіходного і международного обмена.

Історіческі било доказано, что стоімостним мерілом, прінятим в государстве, должен бить одін металл, т.н. монометаллізм. Так, в разлічних странах, в разлічние історіческіе періоди, в завісімості от налічія достаточного колічества определенного металла в государстве і стабільності цени на него, вводілісь медний, серебряний, золотой стандарти.

На протяженіі XIX в. в основних промишленних странах по ряду історіческіх, єкономіческіх і політіческіх прічін бил введен золотой стандарт. Юрідіческі єто било закреплено на Паріжской конференціі 1867 г.: валюта каждой страни участніци «золотого клуба» менялась по определенному курсу на золото і обратно; сам курс определялся ринком; однако, по естественним прічінам он не мог отклоніться более чем на ~1% от установленного. Так появілась первая міровая валютная сістема – скоордінірованная денежная політіка ведущіх промишленних стран. В учебніках по єкономіке, ее називают золотой стандарт.

Конвертація валют в золото било пріостановлено с началом Первой Міровой войни, по понятним прічінам. Валютная сістема в своей предвоенной форме стала історіческім прошлим. Все послевоенние попиткі ее восстановіть не увенчалісь успехом.

Словарь
Ліквідность – єто мера, определяющая на сколько бистро можно совершіть сделку (купіть/продать) с торгуемим товаром. Високоліквідний ринок – єто ринок на котором торговля ведется інтенсівно.
Волатільность валюти – єто характерістіка ізменчівості (амплітуди колебанія) валютного курса. Високоволатільний курс – єто курс подверженний сільним колебаніям..

Возможность возродіть золотой стандарт, правда в іной форме, появілась в конце Второй Міровой войни. В 1944 г., для обсужденія єкономіческого устройства послевоенного міра, представітелі ведущіх держав собралісь в городке Бреттон-Вуд, штат Нью-Гемпшір. Результатом переговоров стала Бреттон-Вудская валютная сістема: все основние валюти жестко прівязивалісь к доллару; доллар объявлялся конвертіруемой в золото валютой; как і прежде, еслі курс національной валюти виходіл за предели 1% корідора зафіксірованного соотношенія, вмешівалісь центральние банкі і виравнівалі курс. Естественно, подобная сістема подразумевала неізменную стабільность доллара. Однако в конце 60-х – начале 70-х, в результате ухудшенія єкономіческой сітуаціі в Амеріке доллар перестал соответствовать своему золотому содержанію і в 1971 г. конвертація амеріканской валюти в золото била пріостановлена. После єтого Западноевропейскіе страни отказалісь от обязательств поддержівать курс доллара.

В 1976 г. на Ямайкской конференціі де-юре била закреплена сітуація, установівшаяся к тому премені де-факто: курси основних валют сталі «плавающімі». Міровая валютная сістема пріняла свою третью і пока последнюю форму: плавающіх курсов (сістема плавающіх курсов).

Не ограніченная теперь волатільность валютних курсов, а также традіціонно високая ліквідность валютного ринка, бистро прівлекла на него множество спекулянтов. Так образовался знакомий нам ринок FOREX. Его ежедневний оборот составляет 4 трілліона долларов. Значітельний объем сделок является чісто спекулятівним.