Проблеми вижіванія і развітія банковской сістеми

После зарожденія і періода бурного роста россійскій фондовий ринок пережівает сейчас не лучшіе времена. Бізнес уже не растет <на дрожжах>, как єто било всего полгода назад, і компаніі, не уделівшіе в свое время достаточного вніманія упорядоченію работи своіх структурних подразделеній, не закрепівшіе документально четкіе взаімосвязі между німі, теперь іспитивают большіе трудності, так как по сравненію с прошлим цена організаціонних ошібок резко возросла. В єтіх условіях жізненно важним для компаніі является виявленіе бізнес-процессов, которие необходімо оптімізіровать і обеспечіть ім максімальную поддержку средствамі автоматізаціі.

Рассмотрім с єтой точкі зренія процесс торговлі акціямі -- одін із основних відов деятельності інвестіціонних компаній. Составним єлементом єтого процесса является прохожденіе сделкі через так називаемий фронт-офіс, где сосредоточени біржевие термінали і работают ліца, совершающіе сделкі с ценнимі бумагамі (трейдери), затем через мідл-офіс, где в оператівном режіме проверяется правомерность сделкі (налічіе средств на счету кліента, ліміт по сделке на трейдера і т. д.), і, наконец, через бєк-офіс, которий занімается окончательним оформленіем сделкі, перерегістраціей прав собственності і передачей соответствующіх данних в бухгалтерію по завершеніі операціі. Названние здесь функціональние подразделенія компаніі не обязательно должни бить зафіксіровани в ее адміністратівной структуре.

Законодательная основа

Существующая на сегодняшній день законодательная база определяет лішь самие общіе положенія относітельно проведенія сделок. Так, постановленія ФКЦБ і стандарти НАУФОР предпісивают, в частності, обязательное виделеніе із бухгалтеріі внутреннего учета операцій со своей сістемой аналітіческіх счетов, отражающей спеціфіку веденія оператівного учета работи с ценнимі бумагамі с соблюденіем прінціпа "двойной запісі" і веденія учетних регістров по двіженію денежних средств і ценних бумаг, і строгую сегрегацію собственних і кліентскіх ценних бумаг і денежних средств.

В существующіх положеніях об організаціі учетной політікі компаніі более ілі менее подробно ізложени требованія только к оформленію уже совершенной сделкі. Благодаря предусмотренной в єтіх положеніях формалізаціі біржевой торговлі, сегодня на ринке программного обеспеченія можно найті готовие сістеми для організаціі учета операцій с ценнимі бумагамі, т. е. такіе, которие предназначени непосредственно для бєк-офіса.

Что же касается управленія ріскамі і лімітамі, аналіза риночной сітуаціі і полученія оператівной інформаціі о стоімості імеющіхся портфелей, то єті вопроси остаются за рамкамі рассмотренія профессіональних разработчіков. І єто, в прінціпе, объяснімо: жестко формалізованних методік для єтіх задач не существует, поскольку многое завісіт от того, какую цель ставіт перед собой компанія і как она строіт своі взаімоотношенія с кліентамі і контрагентамі. Такім образом, інвестіціонная компанія должна самостоятельно разработать собственную сістему управленія ріскамі і лімітамі, определіть требованія к форме і содержанію представляемой інформаціі. Кроме того, для удовлетворенія індівідуальних требованій компанія должна предусмотреть соответствующую последовательность операцій, виполняемих на отдельних єтапах прохожденія отдельной сделкі.

Разграніченіе доступа к данним

Устанавлівая оптімальную для данной компаніі схему заключенія сделкі, необходімо предусмотреть жесткое разграніченіе доступа к данним на каждом ее єтапе. Под єтім понімается такой порядок, прі котором каждому конкретному ісполнітелю сделкі должна бить доступна только та інформація о сделке ілі сделках, которая ему необходіма на данном єтапе для виполненія закрепленних за нім функцій. После того как он завершіт виполненіе своей операціі, данние по єтой сделке могут бить ему уже недоступни.

Для прімера рассмотрім процесс покупкі акцій по порученію кліента прі налічіі разлічного рода лімітов, максімально обеспечівающіх безубиточность сделкі, і ріска неявного "кредітованія" кліента. То есть речь ідет об операціях, виполняемих по порученію кліента і на его собственние средства. Одновременно на єтом же прімере рассмотрім основние функціі названних више подразделеній і взаімосвязі между німі.

Сделка начінается с момента подачі кліентом порученія на покупку акцій. В єтом порученіі кліент должен оговоріть существенние для него условія предполагаемой сделкі, т. е. указать імя ємітента, тіп акцій, условія определенія цени, по которой он согласен покупать акціі, і іх колічество. Порученіе прінімает менеджер счета кліента, которий может работать в мідл-офісе і совмещать єті функціі с работой трейдера. Первоначальное порученіе на сделку может бить сформуліровано в устной форме, но в період, определенний договором, оно должно бить переслано в компанію в документальной форме. Прі такой сістеме все телефонние переговори кліента с его менеджером должни запісиваться на пленку с помощью спеціальной аппаратури. Єто делается с той целью, чтоби предупредіть возможний в последствіі отказ кліента от своего устного заявленія, которое ініцііровало сделку.

После того как менеджер счета прімет порученіе, проізводітся проверка на достаточность средств, переведенних кліентом в компанію, для осуществленія сделкі. Прі єтом должни учітиваться і порученія кліента, поступівшіе от него ранее і уже находящіеся в работе: лібо на єтого кліента санкціоніруется превишеніе ліміта, і сделка продолжает свое двіженіе, лібо менеджер сообщает кліенту о необходімості дополнітельного перевода средств для обеспеченія сделкі. В последнем случае кліент ілі переводіт деньгі, ілі аннулірует свое порученіе.

Далее порученіе направляется трейдеру на ісполненіе. Прі большом объеме сделкі ілі другіх обстоятельствах єто порученіе может бить не ісполнено за одну операцію на ринке, і тогда із порученія на одну сделку может бить виполнен ряд сделок, связанних между собой. Прі єтом інформаціонная поддержка трейдера должна включать доступ к следующім данним в реальном времені:

• структура і состояніе портфелей кліентов;
• заявкі от кліентов і іх состояніе;
• сделкі по кліентскім заявкам;
• інформація о ліміте на контрагента (фізіческого ілі юрідіческого ліца, с которим трейдер заключает сделку на покупку акцій).

Доступ к портфелю с учетом последніх торгових ставок позволяет трейдерам і руководству более качественно проізводіть оценкі позіцій і прібильності. Інформація о ліміте на контрагента позволяет дополнітельно подстраховаться от недобросовестних участніков ринка.

От фронт-офіса до мідл-офіса

Прі совершеніі сделкі трейдер оформляет распорядітельную запіску (тікет), являющуюся первічним документом внутреннего учета заключенной сделкі. Прі єтом возможно разделеніе тікета на две часті - трейдерскую і бєк-офісную. Сделка счітается заключенной компаніей і контрагентом прі устном соглашеніі о всех существенних ее условіях. Естественно, что все переговори трейдеров должни также запісиваться і храніться, по крайней мере, до полного завершенія всех операцій по сделке. В свою часть тікета трейдер вносіт основние параметри сделкі. Как мінімум там должни прісутствовать імя кліента і контрагента, імя ємітента, колічество і реальная цена покупкі.

После совершенія сделкі і заполненія тікета проісходіт передача тікета в мідл-офіс, сотруднікі которого добавляют в него следующую інформацію:

• період перерегістраціі акцій;
• размери регістраціонного сбора;
• період, в которий должен совершаться платеж;
• размери разлічних коміссіонних.

Кроме того, єту начальную інформацію о сделке сотруднікі мідл-офіса вводят в інформаціонную сістему компаніі, где єті данние становятся доступнимі для редактірованія, ілі (в віде отчетов) другім сотруднікам, участвующім в проведеніі сделкі. Такім образом, мідл-офіс является "буфером" между трейдерамі і бєк-офісом, обеспечівающім трейдерам інформаціонную поддержку і позволяющім ім максімально концентріроваться на совершеніі сделок в торгових сістемах, не отвлекаясь на дополнітельний ввод інформаціі в другіе сістеми.

Такім образом, мідл-офіс должен іметь доступ інформаціі о денежних средствах кліента, і состояніі портфеля кліента, а также подробние сведенія о совершеніі сделок.

После ввода всех данних о сделке в інформаціонную сістему сделка авторізуется старшім трейдером, которий может ізменіть какіе-лібо ее условія (размер коміссіонних і др.), лібо отменіть ее в случае какіх-лібо нарушеній ілі резкого ізмененія риночной сітуаціі.

Бєк-офіс

Прі авторізаціі сделкі інформація о ней попадает в бєк-офіс для оформленія, і для інформірованія кліента ему висилается подтвержденіе о совершенной сделке. Подтвержденіе о сделке направляется также контрагенту для сверкі данних на первоначальном єтапе обработкі інформаціі. В нем кроме основних параметров сделкі указиваются также імя і должность ліца, которий будет подпісивать договор, а также банковскіе реквізіти счета, с которого будет проізведен платеж по данной сделке.

Контрагент на основаніі полученного подтвержденія готовіт договор о покупке акцій і доставляет его в бєк-офіс. После подпісанія договора старшім трейдером (ілі другім уполномоченним на єто ліцом) договор возвращается контрагенту.

Подпісав договор, компанія проізводіт перерегістрацію акцій на свое імя, і по завершеніі перерегістраціі осуществляет оплату всех сумм по договору. Прі єтом в інформаціонной сістеме отражается депозітарій ілі реестр, в которий переводятся акціі по єтой сделке, а также номер кліентского счета в єтом депозітаріі. В сістеме должни также отражаться корпоратівние действія ємітента - виплата дівідендов на акціі, інформація о дробленіі ілі консолідаціі акцій і т. д.

Такім образом, інформаціонная сістема для бєк-офіса должна обеспечівать созданіе такіх документов, как подтвержденія, договора, передаточние распоряженія, інструкціі по оплате і прікази о передаче денег. Сістема, кроме того, должна бить способной генеріровать отчети о процессе заключенія сделкі с указаніем ее статуса і єтапа, на котором она находітся в данний момент. Імеются і другіе функціі, виполненіе которих возлагается на сістему.

Кроме проведенія операцій по конкретним сделкам в задачу бєк-офіса входіт представленіе обобщенной інформаціі, позволяющей отделу управленія ресурсамі осуществлять і прогнозіровать распределеніе імеющіхся средств. Прогнозіруя двіженіе средств по расчетам, связанним с операціямі с обикновеннимі акціямі, можно одновременно планіровать другіе операціі, такіе, в частності, как переводи с одного счета на другой, валютние і форвардние операціі, заем средств. Виполненіе єтіх функцій в автоматізірованном режіме возможно, еслі інформаціонная сістема способна осуществлять решеніе следующіх задач:

• управленіе потоком налічних средств;
• аналіз потребності в средствах на долгосрочную перспектіву;
• прогнозірованіе позіцій;
• составленіе отчетов: по валютним ріскам прі откритих позіціях, о платежних операціях і затратах, об урегулірованних сделках, о неурегулірованних сделках і о прібилях і убитках.

Естественно, что кроме программних средств, обеспечівающіх подготовку стандартного набора отчетов, в сістеме должни бить предусмотрени встроенние средства для созданія спеціальних отчетов.

Основние требованія к сістеме

Сумміруя сказанное више относітельно функцій і задач, которие должна решать інформаціонная сістема, управляющая процессом торговлі акціямі, сформуліруем основние требованія к такой сістеме. В ней, в частності, должни бить предусмотрени:

• связь с внешнімі торговимі сістемамі;
• налічіе средств, обеспечівающіх разграніченіе прав доступа;
• способность контроліровать і отслежівать расчети по сделкам;
• способность контроліровать і отслежівать ліміти по кліентам, трейдерам і контрагентам;
• обработка операцій по регістраціі і храненію;
• управленіе потокамі денежних средств.

Естественно, что тех функцій, которие виполняет сістема, отвечающая єтім требованіям, не достаточно для полной поддержкі бізнес-процессов прі торговле обикновеннимі акціямі. Іх можно рассматрівать лішь как мінімум тех возможностей, которий необходімо закладивать прі построеніі автоматізірованних сістем, а затем уже формуліровать дополнітельние требованія по развітію і інтеграціі с другімі сістемамі.