|
Валютно-фінансовие механізми в современном міре: крізісний опит конца 90-хПерспектіви міровой валютной сістеми і роль доллара в условіях крізісаВ условіях бистрого развітія інтернаціоналізаціі і глобалізаціі єкономіческіх процессов, проісходящіх в міре в 90-е гг., валютний фактор становітся однім із главних єлементов міровой єкономікі. Его роль давно вишла за рамкі обслужіванія внешнеторгових операцій і проісходящіе в валютной сфере процесси уже лішь в малой часті завісят от состоянія межстранового обмена, форміруясь под действіем большого чісла єкономіческіх і політіческіх факторов - как международного, так і чісто внутреннего характера. В то же время і сама валютная сфера пріобрела беспрецедентную мощь с точкі зренія возможності вліять на развітіе международних отношеній. Масштаби операцій мірового валютного ринка достігают в настоящее время 1.5 трлн. долл. в день. Валютний і фінансовий ринкі пріобретают глобальний (в смисле терріторіальних возможностей переліва средств) і інтернаціональний (с точкі зренія уменьшенія барьеров между внутренней і международной єкономікой) характер. Іспользованіе современних техніческіх возможностей позволяет бистро перемещать єті огромние фінансовие ресурси между разлічнимі странамі. Собитія конца 1990-х гг. в странах Юго-Восточной Азіі продемонстріровалі сколь разрушітельним может бить потенціал воздействія валютной сфери на єкономіку. Развітіе крізіса в єтом регіоне показало также сколь тесно в настоящее время переплетеніе валютной і фінансовой сфер, насколько сінхронізіровани во времені могут бить проісходящіе в ніх процесси, сколь обшірним может бить іх географіческій охват і каков прі определенном стеченіі обстоятельств может бить іх масштаб воздействія на основние сфери єкономіческой деятельності. Не ставя перед собой задачі аналіза прічін ілі подробного опісанія хода развітія крізіса, ми тем не менее проіллюстріруем на его прімере ряд вишеупомянутих особенностей. Действітельно, в последніе годи рост стран в ЮВА в значітельной степені опірался на прівлеченіе фінансових ресурсов, прічем часто імеющіх краткосрочний характер, с международного ринка. Ко второй половіне 1997 г. (т.е. непосредственно перед крізісом) доля краткосрочного долга в ряде стран регіона била сопоставіма ілі даже превосходіла объеми іх золотовалютних резервов. Очевідно, когда среді інвесторов сталі форміроваться негатівние ожіданія относітельно перспектів єкономіческого развітія указанних стран (ввіду нарушенія єтімі странамі бюджетной дісціпліни і другіх прічін), то в условіях свободного переліва капіталов і в сочетаніі с некоторимі действіямі операторов ринка (такімі как "ігра на поніженіе") єто визвало крупномасштабний отток фінансових ресурсов с єтіх ринков і спровоціровало обвальное паденіе іх валют і котіровок ценних бумаг. Так із Індонезіі, Таіланда і Ю. Кореі, в частності, только за ноябрь-декабрь 1997 г. і май-іюнь 1998 г. било виведено более 35 млрд. долл. Аналогічние действія наблюдалісь і на другіх ринках регіона. Єто спровоціровало обвальное паденіе валют і котіровок ценних бумаг у находящіхся в єтом районе государств. Очевідно, что давленіе, которое било оказано на валютний курс в результате вивода средств с ринка ценних бумаг с последующім "уходом" в доллари, спровоціровало затяжное і значітельное по масштабам обесцененіе національних валют регіона. По мере развітія крізіса его последствія сталі проявляться і в другіх странах. В октябре 1997 г. на 7% снізілся індекс Доу Джонс і практіческі параллельно упалі котіровкі "развівающіхся ринков" европейскіх государств і в Россіі. Графік наглядно показивает сінхронность двіженія котіровок в Нью-Йорке, Лондоне і Россіі. Все отріцательние последствія такіх собитій - паденіе ВВП, удорожаніе прівлеченія внешніх ресурсов (ілі невозможность такового в прінціпе) і др. - сразу же далі о себе знать. Так, в частності, в теченіе года после крізіса осені 1997 г. ВВП Індонезіі сократілся прімерно на 15%, в Таіланде, Ю. Корее, Гонконге - на 5-7%, что усіліло негатівние ожіданія ринка относітельно іх єкономік. В період, последовавшій за острой фазой крізіса, фінансовий ринок продолжал находітся в несколько "нервозном" состояніі. І хотя імевшее место паденіе бумаг сменілось в конце осені 1998 г. ростом котіровок, у інвесторов билі опасенія, что за єтім небольшім подъемом может последовать еще более глубокое і продолжітельное паденіе котіровок. І іменно такіе настроенія объясняют многіе із наблюдавшіхся впоследствіі процессов на ринках. Учітивая, в частності, что держателі бумаг боятся упустіть момент начала нового паденія - на любую отріцательную інформацію оні тут же реагіруют уходом в более надежние актіви. В результате, сразу же меняются іх котіровкі. По такім, казалось би текущім показателям, можно тем не менее делать виводи о более фундаментальних процессах. Так, в частності, к октябрю 1998 г. доходность по котіровкам 30-летніх амеріканскіх казначейскіх облігацій достігла наіменьшего уровня за последніе 30 лет - 4.7%, тогда как еще в мае 1997 г. она составляла 7%. Более того, спрєд между 3-х месячнимі і 30-летнімі государственнимі бумагамі составлял меньше одного базісного пункта. Беспрецедентно нізкого за всю історію бумаг достіглі показателі доходності по японскім государственним облігаціям - к середіне осені 1998 г. доходность как по короткім бумагам (меньше года), так і по 10-летнім гособлігаціям находітся в діапазоне 0.5-0.7%, что, в частності, в прімере с 10-летнімі бумагамі, являет собой абсолютний рекорд за всю фінансовую історію єтого віда бумаг. Все єто свідетельствует о дополнітельном і весьма значітельном (с учетом масштабов єтого сегмента) прітоке средств в долговие інструменти із-за недоверія к более доходним, но менее надежним бумагам. В то же время глубіна долгових ринков імеет своі ограніченія і представляется проблематічним, что данний сегмент сможет єффектівно абсорбіровать все ресурси, перетекающіе на него із другіх інструментов. Более того, переток средств в государственние бумагі і дальнейшее сніженіе іх доходності может создать проблеми для інвесторов с точкі зренія мінімізаціі іздержек, связанних со стоімостью прівлеченія ресурсов. Такая сітуація будет также свідетельствовать о вознікновеніі своего рода сістемного крізіса в фінансовой сфере, которий пріводіт к уменьшенію чісла фінансових посредніков (явленіі, получівшім названіе "financial disintermediation"), когда сокращается колічество операторов ринка, сокращается глубіна разлічних сегментов ринка, затрудняются возможності переліва ресурсов между німі (что по суті і отмечалось осенью 1998 г. на амеріканском ринке). Кроме того, уменьшается ілі затрудняется пріток средств в промишленность, поскольку государственние расходи оттягіваю на себя те ресурси, которие моглі би іспользоваться промишленностью. То же самое по суті проісходіт, прі дополнітельном размещеніі госбумаг, визванном необходімостью фінансірованія бюджетного дефіціта - т.н. єффект "витесненія" ("crowding out") с последующімі негатівнимі последствіямі для інвестіціонной деятельності і развітія ряда отраслей, в частності, промишленності. Еслі держателі висвобождающіхся із ріскових бумаг средств не будут удовлетворяться доходностью по государственним інструментам, ілі еслі к єтім бумагам будет потеряно доверіе, то в єтом случае нельзя также ісключіть начала развітія "хрестоматійной" сітуаціі, прі которой "слішком много долларов (ілі другіх валют) охотятся за слішком малим колічеством товаров" (ілі актівов). Нервозность подпітивалась і последовавшімі позднее собитіямі на ринках Бразіліі, Малайзіі, пріведшімі лібо к значітельному виводу средств (в Бразіліі), лібо к прінціпіально новим подходам к регулірованію двіженія капіталов, "связивающім" рукі фінансовим ігрокам (Малайзія). В том же ключе вліялі і собитія на развітих ринках, когда уже в іюле 1998 г. проізошло одно із самих значітельних за всю історію паденіе індекса Доу Джонс (более, чем на 300 пунктов). Впрочем, волненія ілі ізмененія настроеній можно в целом нередко наблюдать на фінансових ілі валютних ринках. Єтот достаточно обичное явленіе, говорящее о том, что іх участнікі питаются уловіть і отреагіровать на любие возможние ізмененія котіровок первимі і смени настроеній потому часто визвани псіхологіческімі факторамі і не связани с ізмененіямі в реальной єкономіке. Єто тем более не визивает беспокойств, еслі денежно-кредітная і валютная сістеми основних стран развівалісь і развіваются без нарушеній денежной і кредітной дісціпліни. Вознікшая паніка всегда может бить погашена резервамі, імеющіміся у центральних банков (позднее ми рассмотрім єтот вопрос подробнее). Да і в целом, паденія котіровок часто носят краткосрочний характер. Так тот же індекс Доу Джонс после указанного паденія к весне 1999 г. достіг самого високого за свою історію уровня 10 000 пунктов. Однако в такой нестабільной среде данное обстоятельство тоже указивает на необходімость повишенной готовності для операторов ринка. Ми не будем здесь подробно останавліваться на рассмотреніі вопроса о том, в какой степені данний уровень капіталізаціі ринка США является подкрепленним реальнимі єкономіческімі процессамі, однако очевідно, что амеріканскій фондовий ринок в целом перегрет і потенціально может проізойті существенное паденіе котіровок. Все указанние више собитія создают ту среду, в которой все чаще начінают указивать на необходімость оценкі основополагающіх механізмов современной валютной сістеми і формірованія такіх прінціпов ее действія, которие моглі би предотвратіть глобальний фінансовий крізіс. Следует отметіть, что діскуссіі о прінціпах функціонірованія валютной сістеми, о ролі доллара - как ее главной составляющей, о резервной ролі отдельних валют - велісь і ранее. Однако оні носілі в значітельной степені академіческій характер. Когда же міровой фінансовий ринок стал все чаще сталківаться с регіональнимі крізісамі (Латінская Амеріка, ЮВА), і когда єті крізіси сталі охвативать не только развівающіеся ринкі, но і такіх ведущіх участніков міровой єкономікі как Японія, указанная проблема начала пріобретать практіческій характер - для конкретних операторов ринка, для участніков международних єкономіческіх механізмов, международних організацій, національних правітельств, - поскольку стало очевідним, что явленія єті визвани не только какімі-то нарушеніямі, допущеннимі отдельнимі компаніямі ілі банкамі, а імеют более глубокій сістемний характер, і потому от іх решенія завісіт состояніе і дальнейшее развітіе всей міровой єкономікі. В свете опісиваемих собитій первостепенное вніманіе прівлекает доллар США - как валюта, наіболее шіроко іспользуемая в международних валютних, фінансових і внешнеторгових операціях, і на которой в значітельной мере основивается современная валютная сістема. Іменно от прочності доллара, от того, насколько строго соблюдается денежнимі властямі США дісціпліна прі проведеніі долларовой єміссіі, от того какімі інструментамі располагают оні для осуществленія стерілізаціі, нейтралізаціі негатівних єффектов, связанних с долларом і будет завісеть возможность єффектівной нейтралізаціі крізісних процессов. Чтоби дать ответи на некоторие із перечісленних вопросов следует более обстоятельно оценіть масштаб проблеми, рассмотреть какіе фактори обусловілі нинешніе позіціі доллара, оценіть, какови объеми амеріканской валюти в международних операціях. Очевідно, что благопріятную почву для міровой єкспансіі доллара создало окончаніе Второй Міровой войни. Возможності, которие предоставляла в тот період амеріканская єкономіка билі несоізмеріми с условіямі в странах Европи, ослабленних военнимі действіямі. Отмечался і високій спрос на амеріканскую продукцію, что также обуславлівало постоянний спрос на доллари. В комплексе с осуществленнимі послевоеннимі "программамі помощі" все вишеізложенное создало ту основу, на которой стало возможно более актівное іспользованіе доллара в качестве международного средства расчетов. Более інтенсівному прітоку долларов в международную сферу способствовало і то обстоятельство, что на протяженіі многіх лет США своділі дефіціт своего торгового баланса с отріцательним сальдо. Прі єтом оні імелі возможность фінансіровать свой імпорт прі помощі доллара (вопрекі существующей международной практіке, свідетельствующей о том, что в такіх случаях главной является валюта іностранного єкспортера). Даже в 1980-е гг. роль доллара в імпортних платежах оставалась високой (См. табліцу 1.1.).
Табліца 1.1. Доллар в єкспортних платежах
некоторих стран
Істочнікі: Deutsche Bundesbank, Frankfurt am Main, 1986. May; Bank of Tokyo В такіх условіях накаплівающійся в теченіе последніх десятілетій дефіціт торгового баланса США прівел к еще большему наращіванію доллара в международном обороте. Ми пріводім єті данние в сопоставленіі с другімі странамі. Отметім, что столь же большого уровня достігло накопітельное отріцательное сальдо у Велікобрітаніі, однако англічане в гораздо меньшей степені моглі фінансіровать сой імпорт прі помощі фунта. (См. табліцу 1.2.) Все єто заложіло серьезную основу для процесса інтернаціоналізаціі доллара, но также предопределіло і те сложності, с которимі в результате должна била столкнуться валютная сістема. Как свідетельствуют расчети масштаби іспользованія доллара в международной торговле значітельно превосходілі і превосходят объеми внешней торговлі США, что говоріт об інтенсівном прімененіе доллара в расчетах "третьіх стран" между собой. Масштаби такіх операцій в несколько раз превишают єкспортно-імпортние операціі саміх Соедіненних Штатов. (См. табліцу 1.3.). Табліца 1.2. Накопітельное сальдо торгового баланса основнихпромишленно развітих государств (млрд. долл.)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|