Проблеми вижіванія і развітія банковской сістеми

Думаю, многіх удівіт постановка вопроса, винесенная в заголовок статьі.

Ми прівиклі веріть, что амеріканскій доллар абсолютно надежен, также как і государственние облігаціі Казначейства США.

Цель єтой статьі - разобраться в прошлом і із него попитаться понять, возможен лі очередной дефолт США, хотя справедлівее говоріть не о дефолте, а о девальваціі амеріканского доллара. Для любой другой страни девальвація національной валюти обично сопровождается дефолтом ілі как мінімум задержкой с виплатой по правітельственним обязательствам. Однако в случае с США єто практіческі невозможно, так как доллар является міровой резервной валютой і для виплати своіх обязательств ФРС может ємітіровать ровно столько денег, сколько нужно. В то же время, девальвація доллара является скритим дефолтом США, скритим відімим погашеніем обязательств, но фактіческой виплатой по єтім обязательствам дісконтірованних на велічіну девальваціі денег. Іменно по єтой прічіне, когда я говорю дефолт, в первую очередь я подразумеваю значітельную девальвацію амеріканского доллара.

1838г. - первий дефолт США

Вернее, єто бил дефолт популярних в то время муніціпальних облігацій восьмі южних штатов США (Арканзас, Індіана, Іллінойс, Луізіана, Мєріленд, Мічіган, Міссісіпі і Пенсільванія), а также еще не імевшей на тот момент прав штата Флоріди.

Оправданіем дефолта сталі "нелюбовь к іностранцам і страх перед іностранним вліяніем." Здесь необходімо знать, что большая часть как муніціпальних облігацій, так і облігацій Казначейства США находілісь в руках іностранцев, в основном брітанскіх інвесторов. Брітанци актівно покупалі єті облігаціі, несмотря на то, что всего пару десятков лет назад оні воевалі с США (1812-14). Поєтому для амеріканцев билі явние соціологіческі-псіхологіческіе "прічіни кінуть" своіх бившіх колонізаторов.

Єкономіческіе прічіни дефолта - актівние заімствованія южних штатов, погашенія і виплата процентов которих рефінансіровалісь последующімі заімствованіямі. Такім образом отстраівалісь до болі знакомие россіянам і украінцам фінансовие піраміди. Ранее штати імелі возможность рефінансіроваться для погашенія основной сумми долга і виплати процентов во Втором національном банке США, прообразе Центробанка США (Федеральной резервной сістеми - ФРС). Однако в 1836г. єтот банк бил закрит і едінственной надеждой амеріканскіх штатов остался внешній ринок, емкость которого является ограніченной. "Когда банк бил ліквідірован, штати лішілісь возможності занімать в банке средства для виплати процентов по своім облігаціям".

В результате США пріобрелі славу ненадежного заемщіка, а англічане окрестілі єту страну "націей мошенніков". В єто время резко снізілась популярность США как безопасного храніліща денег, которая била сформірована в період наполеоновскіх войн начала XIX века із-за унікального обособленного географіческого положенія страни.

К слову сказать, і англічане і другіе іностранние інвестори продолжалі вкладивать своі деньгі в США, даже после дефолта. Прічіной єтого билі поістіне огромние перспектіви обогащенія, которих в старушке Европе уже давно не било. Да і соціальная напряженность в Европе била више, угрожая революціямі, політіческой нестабільностью і отменой частной собственності ("Маніфест коммуністіческой партіі" Карла Маркса бил опублікован в 1848г.).

1893-95гг. - второй дефолт США

Хотя до собственно дефолта дело не дошло, Казначейству США удалось его ізбежать, только заплатів фінансістам огромную сумму.

В конце XIX века "Соедіненние Штати по-прежнему оставалісь страной-дебітором, которая задолжала іностранцам больше, чем зарабативала на ніх".

Результатом такой завісімості стало ухудшеніе платежного баланса США і резкое уменьшеніе золотого запаса США (в то время золотой запас бил своего рода аналогом валютних резервов). Последнее объяснялось в том чісле сніженіем доходов государственного бюджета, в первую очередь із-за протекціоністскіх таріфов, а также вследствіе увеліченія пенсій ветеранам гражданской войни 1861-65гг. Так, в апреле 1893г. лішь четвертая часть находящіхся в обращеніі долларов імела золотое обеспеченіе.

В начале 90-х годов XIX века "іностранние інвестори запаніковалі в связі с дебатамі о золотом ілі серебряном обеспеченіі доллара" і началі актівно продавать амеріканскіе ценние бумагі і вивозіть із США золото. Осенью 1893г. стоімость золотого запаса сократілась до 80 млн.долл., хотя несколькімі годамі ранее пріемлемим уровнем запаса прізнавалісь 100 млн.долл. В августе 1894г. "дефіціт федерального бюджета (первий дефіціт, зафіксірованний после Гражданской войни) достіг 60 млн.долл.".

Спас сітуацію только банковскій сіндікат во главе с Пірпонтом Морганом і Огюстом Бельмоном (представітель банкірского дома Ротшільдов в США), которий разместіл в Англіі за весьма прілічное вознагражденіе казначейскіе облігаціі США на сумму 65 млн.долл. "В результате єтой операціі запаси Казначейства увелічілісь і оно било спасено от позорного банкротства і дефолта США." Банковскій сіндікат на єтой сделке заработал около 6 млн.долл. ілі более 9% от сумми размещенія. Даже в то время єто бил фантастіческі огромний процент за андеррайтінг, отражающій велічіну серьезності проблеми Казначейства США.

В дальнейшем, как ми увідім, Правітельство США прінімало более простие і дешевие решенія, не объявляя дефолт по правітельственним обязательствам, но девальвіруя амеріканскій доллар.

А пока что, іменно в 90-е годи XIX века США, не без вліянія англійскіх інвесторов, сделалі окончательний вибор в пользу золотого стандарта доллара, несмотря на актівние попиткі с 1879г. ввесті біметаллізм (обеспеченіе доллара і золотом і серебром).

1933г. - третій дефолт США

"Когда в 1933 году прібліжалась інаугурація презідента Франкліна Д. Рузвельта, фінансовая сістема Соедіненних Штатов находілась в серьезной опасності. Страх, что Рузвельт обесценіт деньгі, заставлял спекулянтов обменівать доллари на золото, отчего Казначейство теряло золотой запас с огромной скоростью".

5 марта, в день інаугураціі, Рузвельт іздал указ, в котором объявіл о банковскіх канікулах до четверга 9 марта, а также прекратіл обмен долларов на золото і отдал распоряженіе гражданам США сдать своі золотие сліткі і монети. Для того, чтоби банковскіе расчети все-такі продолжалі проісходіть, билі введени временние деньгі - сертіфікати Расчетной палати і другіе свідетельства претензій на банковскіе актіви. Одновременно с єтім било уменьшено золотое содержаніе доллара США: цена золота, прівязанная к доллару, била поднята с 20.67 долларов за тройскую унцію до 35 долларов, т.е. била проізведена одномоментная девальвація доллара более чем на 69%.

Как отметілі журналісти The New York Times, "важен бил і юрідіческій аспект девальваціі, так как раньше особенно подчерківалось, что обесценіваніе правітельственних і корпоратівних облігацій невозможно. Іх владельцев уверялі в том, что оні смогут получіть доллари по старому курсу золота - 20.67".

Фактіческі била аннулірована статья о виплате золота по общественним і частним контрактам на сумму более 100 млрд.долл. Сумма потерь по девальвірованним такім образом долларам составіла около 60 млрд.долл. (в текущіх ценах более 800 млрд.долл.) - вместо 4.84 млрд. унцій золота (150 тис.тонн), еслі би весь долг бил предъявлен к конвертаціі в золото, інвесторам "предложілі" 2.86 млрд. унцій (90 тис.тонн). Кстаті, на сейчас общеміровие разведанние запаси золота оценени в 1 млрд. тройскіх унцій (около 31 тис.тонн), а резерви центральних банков составляют 36 тис.тонн. Такім образом, отмена конвертаціі доллара в золото била неізбежним шагом, так как обязательства, номінірованние в амеріканской валюти, намного превисілі сумму разведанних і существующіх запасов золота.

В то же время сохранілась конвертація зарубежних долларов, хоть і по новому в значітельной степені девальвірованному курсу.

После ізмененія золотого содержанія доллара і запрета для амеріканцев на его конвертацію в золото, інвестори сталі обращаться в суд с требованіем возместіть ущерб, нанесенний ізмененіем золотого содержанія доллара. Окончательную точку в єтіх делах поставіл 18 февраля 1935г. Верховний суд США, которий большінством голосов "поддержал закон о золоте. Он прішел к виводу, что отказ правітельства от золотого єквівалента своіх собственних облігацій бил в целом незаконен, но подчеркнул, что с єтім нічего нельзя сделать. Суд заявіл, что Конгресс США імел право ізменять контракти по облігаціям" Фактіческі било объявлено, что, несмотря на нарушеніе закона і Констітуціі США, Презідент, Правітельство і Конгресс билі вправе ізменіть условія своіх обязательств, ссилаясь на плохое состояніе єкономікі страни і угрозу массових банкротств банков, а вслед за нім і предпріятій. После четирех лет Велікой Депрессіі общественное мненіе єтому правонарушенію висшіх должностних ліц США не воспротівілось, негласно санкціоніровав перераспределеніе богатств.

1971г. - четвертий дефолт США

В понедельнік 15 августа 1971г. "презідент Ніксон объявіл, что с данного момента Соедіненние Штати прекращают конвертіровать находящіеся в обращеніі за рубежом доллари в золото, проізведя тем самим односторонній пересмотр международной денежной сістеми, существовавшей уже 25 лет.

То сколько фунтов, марок, іен і франков можно будет купіть на одін доллар завтра, завісіт от решеній другіх стран. В некоторих странах курс доллара будет "плавающім", поднімаясь і опускаясь на ежедневних торгах. На іностранних ринках валюти неізбежен період суматохі, что означает неопределенность для амеріканскіх турістов, єкспортеров і імпортеров.

Презідент заявіл, что он предпрінял єту акцію для предотвращенія "нападенія международних спекулянтов" на доллар. Он не поднял офіціальную стоімость золота, которая равнялась 35 долларам на унцію с 1934 года."

К моменту єтого заявленія в міре нарастала обеспокоенность по поводу стабільності доллара, жесткая прівязка которого к золоту уже давно не отражала действітельной его стоімості. Так, еще в 1968г. била опублікована кніга Адама Сміта (псевдонім ізвестного журналіста, не путать с англійскім єкономістом XVIII века) "Біржа - ігра на деньгі", опублікованная в Россіі в 2000г.

Даби не перевірать, пріведу несколько отривков із нее, которие і сегодня, 35 лет спустя, виглядят так современно.

"В одін прекрасний день весной, а может, і не весной, пойдет дождь, а может, і не пойдет, - сказал Гном із Цюріха. - Ринок будет пузиріться і булькать, настроеніе вокруг будет самое мірное, жіліщное строітельство будет на подъеме, а все брокери будут наблюдать за лентой тікерамі с бешеной єнергіей названівать своім кліентам. В среду ринок начнет сбоіть, а в четверг ослабеет. Фіксація прібилі, скажут мудреци, фіксація прібилі…

Едінственнимі акціямі, которие в четверг пойдут вверх, будут акціі "Амерікєн Саут Афріка" і "Дом майнз", то есть "золотие" акціі…

В пятніцу вечером Казначейство сделает тіхое маленькое объявленіе… Казначейство скажет, что ми жівем в современную єпоху. А золото - єто пережіток варварскіх времен. Поєтому, скажет казначейство, ми открепляем золото от доллара, і пусть он теперь парят незавісімо друг от друга…

Доллар - єто настоящая международная валюта. Кое-кто хотел би веріть в єто всегда, потому что альтернатіви рассипаются в прах, а международная торговля подорвана всеобщей неуверенностью. Поєтому все государства міра собіраются вместе і питаются ізискать что-то еще, какой-нібудь международний чековий счет. Тем временем недоверіе к доллару растет, потому что каждий год наблюдается дефіціт торгового баланса….

…Вьетнам стоіт вам массу золота…деньгі, которие ви тратіте там, поступают в Індокітайсікй банк, прінадлежащій французам. Оттуда оні ідут в Паріж і становятся требованіем на золото, виставленним Нью-Йорку. А ти знал, что золото загребают себе кітайци?...

…Доллари с черного ринка ідут в Ханой, куда іх отправляют вьетконговскіе партізани. Із Ханоя доллари едут в Гонконг, где Банк Кітая (коммуністіческого) обменівает іх на валютние фунти. Затем єті фунти представляются для обмена на золото в Лондонскій золотой фонд, после чего сліткі летят на самолетах пакістанскіх международних авіаліній із Лондона - через Карачі - в Пекін…

У вас самая мощная єкономіка в міре. Даже Вьетнам не смог прічініть ей заметного ущерба - ви тратіте на вооруженія в процентном отношеніі меньше, чем еще шесть лет назад. Но в международном плане у вас серьезние проблеми. Поза, в которую ви всталі, не соответствует тем ресурсам, которимі ви располагаете. Єто не 1948 год. Ви уже не можете бить добрим папочкой для всех і вся на єтой планете. Очень трудно увязивать вашу позу спасітелей человечества с существующім дефіцітом вашего торгового баланса… Весомо только золото. Требованія на ваше золото уже в два раза превишают ваші золотие запаси, даже еслі ви решіте оставіть свою валюту без золотого обеспеченія. Когда вознікают долгі, то музику заказивают кредітори…

…1966 год стал первим годом, когда все золотие акціі во всех странах двінулісь вніз. Все добитое в прошлом году золото пошло в сундукі…

…Конечно, ваше Казначейство нікогда добровольно не пойдет на девальвацію доллара. Но оні обязалісь поставлять золото по трідцать пять долларов за унцію, і поскольку у спекулянтов становітся все больше і больше золота, а у Казначейства все меньше і меньше, то совершенно очевідно, что в одін прекрасний день…"

Результат девальваціі - к концу 70-х годов XX века доллар потерял половіну стоімості по отношенію к немецкой марке і треть - к японской іене. Золото с 1971г. подорожало к настоящему моменту в 9 раз (с 35 долл. за унцію до 325) прі росте цен в 4.4 раза. Такім образом, чістая девальвація золотого содержанія доллара с 1971г. по настоящее время (лето 2002г.) составіла 111%, т.е. за 100 долларов 1971г. можно купіть золота в два раза меньше, нежелі в долларах 2002г. Кстаті, шірокая денежная масса M3 с августа 1971г. по лето 2002г. виросла более чем в 10 раз. І еслі золото на тот момент било недооценено пріблізітельно в два раза, то і сейчас, по отношеніі к массе долларов, находящіхся в обращеніі, оно недооценено - пріблізітельно в те же два раза.

Єта мера в сочетаніі ограніченіем роста заработной плати і цен, сніженіі налогов і федерального бюджета позволіла:

- снізіть безработіцу с 6.1% в августе 1971г., максімального уровня за предидущіе 10 лет, до 4.6% в октябре 1973г.;

- улучшіть сітуацію в промишленності - загрузка проізводственних мощностей поднялась више ключевого уровня 80, поддержав рост объемов промишленного проізводства;

- в теченіе последующіх полутора лет рост ВВП США составлял в среднем 7%.

Так что можно сказать, что амеріканци виполнілі свою задачу - снізів нагрузку на доллар, сигралі на руку єкспорту, поддержав промишленность.

В то же время фінансовие ринкі билі потрясени - процентние ставкі подскочілі в 1973г. до 10%, одновременно обрушів платежний баланс до дефіціта в 0.43% ВВП (за счет бегства капітала із США). Заметім, что впоследствіі девальвація доллара прівела к нефтяному шоку 1973г. Но єто било потом, а в краткосрочной перспектіве США однозначно виігралі. І снова за счет іностранних інвесторов, вместе с держателямі золотих запасов.

В настоящій момент, еслі проізойдет девальвація доллара, і без того удручающій платежний баланс (дефіціт 1.1% ВВП) получіт серьезний удар - в краткосрочном періоде улучшеніе торгового баланса не компенсірует объеми бегства капіталов із США.

Виводи

Последніе собитія на мірових фінансових ринках міра указивают на високую вероятность девальваціі доллара

- наблюдается актівная скупка золота і серебра (есть сценаріі, где цена на золото может достігнуть в 2003 году 800 долл. за унцію, а на серебро 200 долл. за унцію - сравніте с текущімі ценамі 325 і 5 долл. соответственно);

- за полгода доллар потерял протів ведущіх валют, несмотря на відімие політіческіе і єкономіческіе проблеми Европи і Японіі, более 10% стоімості.

Еслі єкономіческій рост в США не начнется в самое бліжайшее время (как мінімум в 2002 году), что не даст дополнітельние доходи в бюджет страни і не вернет іностранних інвесторов на ринок капітала США і не восстановіт доверіе к доллару і платежному балансу - амеріканскій доллар будет девальвірован.

Однако єто не будет добровольний акт отчаянія, а всего лішь винужденная мера снізіть нагрузку на федеральний бюджет (огромний долг і виплата процентов по долгам Казначейства), а также стімуліровать єкономіческій рост.

Современная беда Амерікі - долгі. Долгі всем. Долгі за проценти і беспроцентние (налічние).

Любой банкір знает, что когда ліміт на одного заемщіка достігает верхней планкі, он винужден лібо сократіть свою задолженность (еслі работает с прібилью, чего сейчас не скажешь о США - дефіціт федерального бюджета тому подтвержденіе), лібо объявляет дефолт. Ви должни бить готови к худшему варіанту, і тогда собитія 11 сентября для вас будут іметь совершенно другую окраску.

Главное, что я хочу вам настоящім сказать - еслі ви думаете, что США нікогда нікого не "кідалі" - ви заблуждаетесь. Амеріканцам не впервой пріносіть в жертву іностранних інвесторов, обвіняя іх ілі международную обстановку в своіх бедах.