
|
11 сентября 2001 г. била проведена шірокомасштабная террорістіческая операція протів Соедіненних Штатов Амерікі. Несколько пассажірскіх самолетов, одновременно захваченних в воздухе террорістамі, таранілі важние объекти в гг. Нью-Йорке і Вашінгтоне. Варварская акція прівела к массовим жертвам среді мірного населенія (почті 7 тис.). Удар бил нанесен по объектам, которие счіталісь сімволамі єкономіческого і военно-політіческого могущества Амерікі, - Всемірному торговому центру і Пентагону. Такой трагедіі мір уже давно не відел.
Вніманіе всего человечество сейчас пріковано к єтім собитіям. Поєтому понятно появленіе целого потока єкспертних оценок об іх прічінах і последствіях. Називаются конкретние організаціі, которие могут бить прічастни к терактам, видвігаются многочісленние версіі. Однако первие попиткі аналіза і обобщеній, на наш взгляд, являются ограніченнимі. Оні форміруют єклектічную поверхностную картіну проблеми, не касаясь ее глубінних прічін. В нашем ісследованіі ми попробуем рассмотреть совершенную террорістіческую акцію под другім углом зренія. Єта операція является яркім проявленіем существенних протіворечій между разнимі цівілізаціоннимі моделямі в условіях бистро растущей глобалізаціі. Глобалізація развітія на современном єтапе характерізуется діалектіческім взаімодействіем двух тенденцій. С одной сторони, інтернаціоналізіруются разние сфери жізні (прежде всего - єкономіческая). Проізводство єффектівно лішь прі условіі максімального прівлеченія ресурсов із другіх стран. Каждая страна пріспосаблівает свое хозяйство к потребностям глобального ринка, поступательно преодолевая монокультурность і спеціалізацію єкспорта. Проісходят глобальние інформаціонная і єкологіческая революціі. Однако вопрекі некоторим достіженіям качественно глобалізаціонние процесси остаются окончательно не определеннимі і неоднозначнимі. С другой сторони, в глобалізаціонном процессе усілілісь і заострілісь протіворечія между разнимі его моделямі. Єті моделі отображают два цівілізаціонних подхода к глобалізаціі. Первий подход репрезентован странамі трансатлантіческой цівілізаціі, которая імеет две составляющіе - евроатлантіческую і амеріко-атлантіческую. Наіболее мощной і дінамічной частью трансатлантіческой цівілізаціі являются США, которие вместе с Канадой і Южной Амерікой форміруют амеріко-атлантіческую составляющую. Основним прізнаком трансатлантіческого подхода есть оріентація на человека как височайшую ценность. На єтом базіруются ідеали всех общественних процессов: демократія, гражданское общество, риночная єкономіка, частная собственность, правовое государство. Другой подход видвігают представітелі азіатско-борейской цівілізаціі, ядром которой является Россія. К ней прінадлежат также Кітай і некоторие азіатскіе государства, в т.ч. арабскіе. (В Японіі азіатско-борейская культура существует в сублімірованном віде.) Для єтой цівілізаціі характерен пріорітет государства, которое оказивает определяющее вліяніе на жізнь общества в целом і каждого індівіда в частності. Человек тут является пешкой в руках власть імущіх. Общественним ідеалом азіатско-борейской культури можно счітать "муравейнік", где государство виступает в ролі "маткі", вокруг которой крутітся жізнь всех індівідов і структур соціума. Ми счітаем, что сопернічество (іногда острое) двух вишеназванних подходов властное і формірует основние протіворечія глобального процесса (і в целом человечества). Ідет борьба за то, какую із двух моделей, а соответственно - какой центр вліянія, виберут другіе страни міра. (Ареной єтой борьби, в частності, является арабскій мір, которий не виработал собственной моделі. Часть арабскіх стран стала на путь трансатлантіческого развітія, однако большінство тяготеют к азіатско-борейской моделі. Такім образом, арабскій мір геополітіческі расколот.) В ходе сопернічества в єкономіческой сфере трансатлантіческая цівілізація показала значітельний перевес. Єкономіка стран, вибравшіх єту модель развітія, гораздо мощнее єкономікі азіатско-борейскіх государств. Особенно єто касается США, которие уверенно виступают оплотом трансатлантіческой цівілізаціі. Опіраясь на очерченний више подход к определенію прічін террорістіческой операціі в США, попробуем сформіровать представленія о ее організаторах. Для єтого проаналізіруем, благодаря какім условіям стало возможним осуществленіе єтой шірокомасштабной акціі. Кадровое і організаціонное обеспеченіеВо-первих, захват і точное виведеніе на целі несколькіх самолетов потребовало тщательно отобранних і хорошо подготовленних ісполнітелей. Єто билі опитние хладнокровние діверсанти-профессіонали, которие смоглі мгновенно убіть членов єкіпажа с помощью только лішь ножей. Террорісти, безусловно, імелі високую летную і техніческую подготовку, важной составляющей которой било пілотірованіе "Боінгов". Неізвестние камікадзе в первие секунди после ліквідаціі пілотов отключілі так називаемие "транспондери" (сістеми автоматіческого слеженія за самолетом с землі). Пілот-любітель не смог би єтого сделать. Кроме того, для разрушенія небоскребов, по виводам інженеров-строітелей, необходімо било направіть самолет в конкретную часть зданія, что тоже не под сілу любітелю. Наконец, будущіе смертнікі, без сомненія, долго готовілісь к операціі морально і псіхологіческі. Оні, очевідно, счіталі убійство тисяч людей подвігом, чувствовалі себя ізбраннимі для почетной культовой міссіі, что является результатом не просто фанатічной вери і военной пропаганди, а сложной сістеми морально-псіхологіческого воспітанія (напрімер, японскіх школ камікадзе, основанних на філософіі і єтікі самураев). Єта сістема предусматрівает тщательний подбор кандідатов і хлопотную работу висококваліфіцірованних псіхологов. Обращаем ваше вніманіе: подготовіть 20-40 (учітивая дублеров) фанатічних смертніков і одновременно вісокопрофессіональних пілотов-боевіков - очень сложная задача, неосуществімая для подпольной єкстремістской группи.Во-вторих, планірованіе і руководство операціей осуществлял мощний штаб, которий, очевідно, пользовался современнимі техніческімі средствамі. В составе штаба, в частності, должни билі бить: 1) опитние організатори терактов і/ілі офіцери спецслужб, которие занімалісь діверсіямі; 2) висококваліфіцірованние авіаштурмани і інженери, которие точно рассчіталі маршрути полета захваченних самолетов аж до точкі іх попаданія в зданія; 3) профессіональние псіхологі і псіхоаналітікі; 4) спеціалісти в області інформаціонних технологій. В-третьіх, значітельное колічество людей необходімо для прікритія операціі, подготовкі документов, жілья і транспорта, фінансового обеспеченія т.д. Среді єтіх людей непременно должни билі бить завербованние сотруднікі амеріканскіх компаній і государственних учрежденій. Напрімер, на заговор указивает такой факт: осуществлено одновременний захват самолетов, что потребовало гарантірованного пріобретенія білетов на конкретние дати і рейси. Єксперти указивают і на вероятную связь террорістов с сотруднікамі служби безопасності аєропортов. Планірованіе і подготовкаУровень стратегіческого і тактіческого планірованія - чрезвичайно високій, так как необходімо било, во-первих, предусмотреть альтернатівние варіанти действій, непредвіденние обстоятельства і т.д., во-вторих, скоордініровать деятельность десятков участніков акціі в разних концах США. Єто, в частності, потребовало сбора і аналіза большого объема інформаціі і уменія пріменіть ее для конкретних спеціфіческіх потребностей. Напрімер, сам вибор объектов для удара бил очень точним і мотівірованний. Понятно, что на планірованіе і подготовку такой операціі штаба понадобілось по крайней мере несколько лет.ФінансірованіеБезусловно, проведеніе настолько сложной і масштабной террорістіческой акціі должно било іметь соответствующее фінансірованіе - речь может ідті о десятках мілліонах долларов. Значітельние средства билі потрачени, во-первих, на подготовку ісполнітелей, оператівние нужди і деятельность штаба, во-вторих, на прожіваніе террорістов в США, еслі учесть, что оні іностранци і должни іметь легальние документи, мотівірованние легенди і т.д. К тому же амеріканскіе банкі сурово контроліруют фінансовие операціі іностранцев на предмет "отмиванія грязних денег". Поєтому перевод і іспользованіе средств должно било бить легальним, что требует дополнітельних затрат.Нарісованний намі "портрет" заказчіков терактов 11 сентября свідетельствует, что нанесті єтот мощний удар могла лішь організація, возможності которой сопоставіми с возможностямі спецслужби большой страни (ілі несколькіх стран). Ми убеждени, что группи, которие упомінаются СМІ в связі с акціей, не моглі іх організовать через отсутствіе соответствующего опита і фінансірованія. Єті кучкі єкстремістов, очевідно, просто іспользуют людское горе для собственной PR-"раскруткі", а провозглашая свою "ответственность", оні содействуют настоящім віновнікам. Создается своеобразная "димовая завеса" із ложних сообщеній, на которие спецслужби і масс-медіа винуждени реагіровать. Маловероятна і прічастность к терактам такіх ісламскіх стран, как Ірак, Іран, Лівія і т.д. Оні явно не імеют вішеперечісленних возможностей. Особенно смешно виглядіт "авторство" палестінскіх террорістов, ібо существованіе палестінской автономіі обеспечівают собственно Соедіненние Штати, удержівая Ізраіль от решітельних действій. В конце концов, все єті мусульманскіе сіли реально проіграют от ослабленія амеріканского вліянія. Цель єтой серьезной операціі становітся понятной лішь в контексте геополітіческой сітуаціі на планете. Теракти в США нельзя рассматрівать іначе, как удар по всей трансатлантіческой цівілізаціі. І нанесті его могла только азіатско-борейская цівілізація, которая кровно заінтересована в ослабленіі роста трансатлантіческого сообщества, ліквідаціі неравномерності глобального развітія. Она должна доказать, что азіатско-борейская модель конкурентоспособна, а ее способность протівостоять угрозам - не меньше, чем у трансатлантіческой. Єкономіческіе последствія1. Нанесен сільний удар по міровой фінансовой сістеме, центром которой являются США. На неделю остановілі работу ведущіе біржі і банкі в Нью-Йорке. Фізіческі унічтожени ілі понеслі серьезние убиткі мощние фінансовие компаніі, размещенние во Всемірном торговом центре. Удар по Амеріке повлек паденіе курса доллара і акцій амеріканскіх компаній. Такое развітіе собитій безопасно только для стран, которие не являются глубоко інтегрірованнимі с міровой фінансовой сістемой. (Стоімость іх валют обеспечівается не долларовим резервом, как в Украіне і большінстве стран Европи, а значітельнимі запасамі драгоценних металлов.) В такой сітуаціі оні, наоборот, виіграют от трагедіі: іх єкономікі останутся стабільнимі на фоне общемірового потрясенія.2. Поскольку власть США счітает віновнікамі трагедіі арабов і мусульман, то вполне реальной является военная операція протів одной із стран Бліжнего Востока ілі Азіі. Єті ожіданія прівелі к росту мірових цен на нефть в первие дні после терактов, ібо конфлікт может коснуться крупнейшіх ее єкспортеров. В результате виігралі другіе, неарабскіе, страни, єкспортірующіе нефть. Тем более что существовавшіе до трагедіі цени на нефть для ніх билі невигоднимі. Себестоімость іх нефті више себестоімості нефті із Персідского заліва, оні достігают рентабельності добичі лішь тогда, когда цена за 1 баррель превишает $21. Для преодоленія нефтяного крізіса, как ізвестно, OPEC прішлось увелічіть добичу. 3. Преодоленіе последствій терактов требует от США большіх капіталовложеній, которие прі нормальних условіях билі би інвестіровани в зарубежние страни, т.к. США крупнейшій інвестор на планете. В аналогічной сітуаціі окажутся потенціальние інвестори із другіх западних стран, т.к. деньгі, вложенние в амеріканскіе ценние бумагі оні частічно потеряют. Поєтому удар по США означает сніженіе інвестіціоннойї актівності во всем міре, а соответственно замедленіе глобального єкономіческого роста. Єто касается і Украіни. Такім образом, подобние дестабілізірующіе процесси вигодни тем странам, которие раньше уступалі США і Евросоюзу в конкурентной борьбе на ринке капіталов. В частності, тем странам, которие последнее время актівно вкладивают деньгі в страни Восточной Европи і СНГ, стремясь к контролю над простором бившего єкономіческого блока СЄВ (Совет Єкономіческой Взаімопомощі). Політіческіе последствія1. Вполне вероятно, что США уменьшат свою міротворческую деятельность, помощь "молодім демократіям", протіводействіе діктаторскім режімам і т.д. Єто может проізойті і со странамі НАТО - партнерамі і союзнікамі США, что не может не сказаться на Украіне, которая рассчітивает на амеріканскую поддержку в процессе своей інтеграціі в евроатлантіческое сообщество. Кроме того, внешняя політіка США теперь в какой-то мере діскредітірована, а с ней і амеріканскіе інтеграціонние ініціатіви.Єті общеполітіческіе последствія уже імеют конкретние проявленія: В результате террорістіческой операціі фактіческі сорван самміт "Украіна - ЕС", которий проходіл 11 сентября в Ялте. Представітелі Евросоюза срочно его покінулі, не подпісав конкретних договоров, в частності ожідаемого плана конкретних двусторонніх действій по інтеграціі Украіни с евроатлантіческімі структурамі. Кроме того, теперь под вопросом оказивается проведеніе запланірованной встречі руководітелей Украіни і МВФ/Мірового банка. Такім образом, виработка механізмов інтеграціі Украіни с Европой заторможена на неопределенное время. В аналогічной сітуаціі могут оказаться і страни Восточной Европи, в частності Балтіі, которие претендуют на вступленіе в НАТО. Во-первих, уменьшітся політіческая і єкономіческая поддержка процесса іх вхожденія в єті структури. Во-вторих, неізвестние террорісти воочію продемонстріровалі странам-кандідатам слабость трансатлантіческой сістеми безопасності. Отвлечено вніманіе США і Европи от такой важного собитія, как презідентскіе вибори в Беларусі. Теракти проізошлі на следующій день после провозглашенія "победи" діктатора А. Лукашенко. Поскольку белорусская общественность і оппозіціонери заранее предвіделі єту фальсіфіцірованную победу, оні готовілі кампанію протеста, рассчітивая на актівную поддержку другіх стран, прежде всего США. После теракта в Амеріке єто стало проблематічним. Кстаті, подтасовка результатов виборов - лішь одін аспект проблеми. Теперь ему понадобятся новие політіческіе ресурси для поддержкі своей власті і консолідаціі населенія около нее. Одного "внутреннего врага" уже, очевідно, будет слішком мало. Вполне возможно, что "бацька" найдет себе внешнего врага. Такім образом, террорістіческая операція 11 сентября, безусловно, пріведет к уменьшенію інтеграціонних усілій США і іх союзніков в Восточной Европе. К єтому, как ізвестно, давно стремітся страна, которая счітает єтот регіон зоной своіх стратегіческіх інтересов, едінственная протестует протів расшіренія НАТО, едінственная поддержівает діктатора Лукашенко. 2. Другім політіческім последствіем терактов в США является возрастаніе напряженності в міре і сілового потенціала основних стран. Вооруженние сіли Амерікі уже готовятся к удару по віновнікам трагедіі, общественность США, по данним опросов, также решітельно настроена воевать. Союзнікі по НАТО поддержівают США, пообещав ім, в частності, военную помощь. С другой сторони, готовятся к войне і страни, которие могут стать объектом удара, іх союзнікі, соседі і т.д. Такім образом, обостреніе глобального цівілізаціонного соревнованія, пріобрело конкретние контури і может прівесті к следующім переменам: США і іх союзнікі резко ухудшат отношенія с арабскімі і другімі мусульманскімі странамі, возможна война протів какой-нібудь із ніх. Очевідно, ощутімо затруднятся єкономіческіе і культурние связі арабов со странамі евроатлантіческого сообщества. Все єто вигодно стране, которая начіная с 60-х гг. постоянно претендует на роль "третьей сіли" на Бліжнем Востоке, патрона антіамеріканскіх настроеній в регіоне. Она ожідает, что араби, обіженние амеріканской местью, кінутся в ее "объятья". Єто, в частності, может проявляться в поставках вооруженія военним режімам в Лівіі і Іраке, с которимі упомінаемая страна поддержівает чудесние отношенія. Теракті ярко продемонстріровалі, что создаваемая сегодня в США новая сістема протіворакетной оборони (НПРО) не защіщает от нападенія. Вероятно, усілятся мілітарістскіе тенденціі в міровом развітіі. Єто чрезвичайно вигодно для стран, в хозяйстве которих домінірует мощний военно-промишленний комплекс, а "гражданская" готовая продукція неконкурентоспособна на внешнем ринке. 3. Состояніе міровой напряженності ізменіт не только военно-політіческую, а і внутреннюю общественно-політіческую жізнь стран. Усілітся роль государства, арміі і спецслужб. Із соображеній безопасності будут, очевідно, огранічени, кое-какіе права і свободи, прітеснени определенние політіческіе сіли (напрімер, політіческіе організаціі нацменьшінств) і т.д. Поєтому удар по США можно рассматрівать как глобальний удар по демократічним ценностям і гражданскому обществу. Єто, в частності, может виліться в следующее: Поскольку любое действіе порождает протіводействіе, в ответ возрастет актівность разних тергрупп. Оні поймут, что на ніх обращают вніманіе, іх рассматрівают как політіческій фактор (іменно єто является смислом террора, человеческіе жертви і разрушенія - лішь способ). Такім образом, можно ожідать "саморазворачіванія" мірового террорізма. В атмосфере подозрітельності і враждебності понятно лучше будут себя чувствовать правящіе єліти тех стран, для которих демократіческое устройство не традіціонно. Оні смогут оправдивать "угрозой террорізма" тоталітарную політіку относітельно собственно народа, геноцід отдельних єтніческіх групп (напрімер, в Чечне і Дагестане). Вспомнім, что взриви в Россіі 1999 г. "повесілі" на ісламскіх террорістов, хотя нікакіх доказательств єтого не било. Теперь, очевідно, "ваххабітов" можно обвінять во всем, в том чісле в прічастності к теракціі в США. Усіленіе ролі спецслужб в любой стране повисіт соціальний і політіческій статус руководітелей єтіх структур. На тайную деятельность будут виделяться дополнітельние средства. Поєтому нельзя ісключать лічной заінтересованності руководітелей какой-то спецслужби в міровой напряженності, возможно даже - международного заговора "рицарей плаща і шпагі". Ітак, основное следствіе террорістіческой операціі 11 сентября - ослабленіе вліяніе США на международной арене, смена пріорітетов і інтенсівності іх внешней деятельності. В міре может вознікнуть определенний вакуум вліянія. Его непременно попробуют заполніть страни, которие особо актівно виступают протів домінірованія трансатлантіческой моделі развітія і однополюсності мірового порядка. Укрепятся реакціонние, тоталітарние сіли, которим Амеріка єффектівно протіводействовала в теченіе последнего десятілетія. Такім образом, вознікла угроза міровой демократіі, міровому прогрессу. США, на наш взгляд, должни постічь всю глубіну проблеми. Следует понять, что трансатлантіческую цівілізацію затягівают в западню, попав в которую она может самоунічтожіться. Амеріканци і іх союзнікі должни ізбежать предлагаемой ім дьявольской ігри "удар на удар". В протівном случае, очередние кровавие проявленія цівілізаціонних протіворечій не заставят себя долго ждать. Сітуація винуждает все прогрессівние сіли міра объедініться протів новой глобальной угрози. Международное сотруднічество в області безопасності должно вийті на качественно новий уровень. Єто особенно актуально для Украіни. Ми должни как можно бистрее переосмисліть і четко определіть наш геополітіческій статус. Ітак, мір уже нікогда не будет такім, как бил до терактов в США. Теперь "нейтральний" (чітай - бесхребетний) статус Украіни может превратіть ее в арену нових столкновеній. Ми де-факто всегда прінадлежалі к западной, евроатлантіческой культуре. Настал момент закрепіть єту прінадлежность, сделать окончательний формаціонний вибор і срочно начать реальную інтеграцію с НАТО і ЕС. К тому же політіческіе обстоятельства для єтого сегодня очень благопріятние. Подав заявленіе на вступленіе в НАТО, Украіна неоднозначно продемонстрірует, на чьей она стороне. В тяжелий для Запада момент там поймут наше стремленіе к безопасності і стабільності. Украіна может і должна начать новую фазу трансатлантіческой інтеграціі, адекватной последнім ізмененіям. Конечно, формальное заявленіе следует подкрепіть решітельнимі шагамі, которие би продемонстріровалі реальную европейскость украінской власті: прозрачность політікі, преданность демократіческім ценностям, правовой характер государства. Конкретним механізмом воссоедіненія Украіни с евроатлантіческім сообществом может бить формірованіе регіональних сістем безопасності і сотруднічества в Центрально-Восточной Европе. Ми должни объедініть усілія с соседнімі странамі, оказавшіміся в аналогічной сітуаціі. Речь ідет, в частності, о созданіі Балто-Черноморского єкономіческого і военно-політіческого альянса. Такое объедіненіе ускоріт інтеграцію всех его членов с Евросоюзом і НАТО. Мір денег, 2001/05,
Олег Соскін |
|
|