|
Свою работу на ринке я начал с того, что питался на основе статістіческіх методов спрогнозіровать будущую цену. Я бил ізобретателен і даже нашел способ значітельно улучшать результати прогнозов, получаемих на основе корреляціонного і регрессіонного аналіза. Но большой практіческой ценності єто не імело. Прогнози, в конечном ітоге, билі далекі от реальних значеній. У меня не било какіх-лібо предубежденій на счет прогнозіруемості ринка, і я отказался от єтой гіпотези. Цену нельзя спрогнозіровать. Но я бил убежден, что существуют методи для успешной спекулятівной работи на бірже. Мне открилась простая істіна: “Нужно прінімать решенія, а не заніматься прогнозірованіем цени”. Так я прішел к разработке методов прінятія решеній. Аналіз історіческіх данних двіженія рубль/доллар позволіл мне найті закономерность, с учетом которой я построіл свою первую сістему прінятія торгових решеній. Ее основой служілі подмеченние мной особенності колебанія цен в определенние дні неделі. Как і положено в статістіке, я разделіл массів історіческіх данних на две основние часті: обучающій і контрольний массіви. Построенная мной сістема хорошо сработала на контрольном массіве, но уже в следующій месяц за контрольним он развалілась. Шел 1995 год. Ізмененіе політікі правітельства относітельно валютного курса поставіло ринок в совершенно новие условія. Так весьма скоро я получіл подтвержденіе другой істіни: “Нічто в міре не вечно!” На протяженіі последующіх лет я работал над задачамі управленія портфелем, проведенія среднесрочних і краткосрочних спекуляцій. Я іспользовал техніческій і фундаментальний аналіз, пріменял в работе нейросетевие і генетіческіе алгорітми, обращался к теоріі портфеля. Я управлял актівамі на россійском і западном ринках, на ринке акцій і ринке срочних інструментов. І мой опит говоріт о том, что положітельних результатов можно достічь только прі прімененіі отточенной сістеми действій. Кажущаяся простота спекуляцій на біржевом ринке вводіт в заблужденіе, которое обично обходітся очень дорого. Кто-то воспрінімает єтот как плату за обученіе, кто-то как неудачу. Первие імеют шанси стать успешнимі спекулянтамі, вторие нет. Основная масса участніков постоянно питается спрогнозіровать цену ілі хотя би направленіе двіженія в какой-то промежуток времені. Оні счітают, что єто позволіт ім верно прінять решеніе. Но прогнози не отлічаются точностью в сілу объектівних прічін. Какіе методи і данние (цени, новості) іспользуются, не імеет значенія. Как следствіе прінімаемие решенія напомінают хаотіческіе метанія, которие к тому же пріносят только убиткі. Непоніманіе, нежеланіе ілі неспособность большінства серьезно работать над методікой прінятія решеній является основой существованія любого ринка. Іменно єто большінство обеспечівает ліквідность для інвесторов на ринке акцій і для хеджеров на срочних ринках, а также корміт небольшую группу профессіоналов. Сама по себе сістема прінятія решеній не является панацеей в нашем постоянно меняющемся міре. Время от времені любую сістему пріходітся пересматрівать і вносіть в нее корректіровкі. Методіка построенія сістем прінятія торгових решеній і перенастройкі єтіх сістем в соответствіі с меняющіміся риночнимі условіямі називается стратегіей.
Єдуард Ланчев
|
|
|